Науковий комітет Нацради з питань науки будуть обирати переважно іноземні вчені

Однією з основних новацій нового Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" є зміна принципів формування державної стратегії у сфері наукових досліджень. Адже такої стратегії в Україні немає - причому протягом багатьох років.

Закон передбачає, що уряд, нарешті, отримає гідних радників, які зможуть розробляти державну стратегію у науковій сфері: у новий державний орган при Кабінеті міністрів - Національну раду з питань розвитку науки та технологій (НРНТ), крім представників уряду, повинні увійти 24 українських вчених - Науковий комітет (НК). НК отримає широкий спектр важелів впливу, зокрема розроблятиме принципи розподілу бюджетних коштів, що виділяються на наукові дослідження, здійснювати експертизу наукових проектів, оцінювати діяльність наукових установ, формувати Наглядову раду Національного фонду досліджень. Зрозуміло, що ключем до успіху або провалу цієї законодавчої новації є вибір членів Наукового комітету. Це мають бути відомі у світі вчені з бездоганною репутацією і максимальним довірою до них українського і зарубіжного наукового співтовариства, пише Петро Усатенко у статті "Кому довіримо українську науку" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

Спеціальна конкурсна комісія (СКК), до складу якої увійшли 25 українських вчених з найвищим індексом Хірша (показником визнання досягнень вченого в науковому середовищі), обрала 9 членів Ідентифікаційного комітету (ІК), який, у свою чергу, повинен обрати Науковий комітет НРНТ. Така громіздка, на перший погляд, процедура запозичена з сучасних практик європейського наукового менеджменту (прикладом є обрання 22 членів дуже впливового Європейського наукового ради через Ідентифікаційний комітет, що складається з 5-9 членів 28 країн ЄС) і її мета - забезпечити максимальну незалежність обраних членів НК. З дев'яти членів Ідентифікаційного комітету шестеро є відомими іноземними вченими.

Список членів Ідентифікаційного комітету - з рейтингу на сайті МОН прізвища подані в алфавітному порядку): 1. Валерій Гусынин, завідувач відділу астрофізики та елементарних частинок Інституту теоретичної фізики ім. Р. Боголюбова НАН України, член-кореспондент НАН України

2. Олег Лаврентович (Oleg Lavrentovich), професор Кентського державного університету (Kent State University), США

3. Сергій Рябченко, завідувач відділу фізики магнітних явищ Інституту фізики НАН України, член-кореспондент НАН України

4. Бертран Халперин (Bertrand Halperin), професор Гарвардського університету (Harvard University), США

5. Карло Віллем Йоанес Беенаккер (Carlo Willem Joannes Beenakker), професор Лейденського університету (Leiden University), Нідерланди

6. Матс Леннарт Ларссон (Mats Lennart Larsson), професор Стокгольмського університету (Stockholm University), Швеція

7. Гюнтер Шток (Gunter Stock), президент Європейського об'єднання академій (All European Academies, ALLEA), Німеччина

8. Юрій Шкуратов, завідувач кафедри астрономії та космічної інформатики Харківського національного університету ім. Ст. Каразіна

9. Джордж Гамота (George Gamota), президент фірми Science & Technology Management Associates (Lexington, MA), професор эмеритус Мічиганського університету, США