"Можлива демілітаризація Широкиного набуває певного резонансу тільки тому, що зимовий наступ на цей населений пункт був більше піар-акцією, ніж військовою операцією. Нам це створило більше проблем, ніж позитиву. І ми їх досі не можемо розв'язати. Про Широкине чомусь знає весь світ, хоча військової цінності воно не має", - сказав він.
Муженко пояснив, що в українських сил є лінія оборони на висотах за Широкиним, і контроль за цими висотами дозволяє успішно реагувати на загрози Маріуполю.
Видання Newsweek писало, що терористи покинули Широкіне, але це не відступ. Українські військові не заходять в центр міста, тому що він добре обстрілюється проросійськими силами.
Після укладення мінських угод, Широкине стало однією з найгарячіших точок. Незважаючи на домовленості про демілітаризацію, бойовики продовжували регулярно обстрілювати селище.
24 червня глави МЗС "нормандської четвірки" в черговий раз домовилася про демілітаризацію Широкине. У місті, де зруйновано понад 80% будинків, не залишилося жодного мирного жителя.
2 липня Міноборони зафіксувало вихід бойовиків з селища. Пізніше в ОБСЄ підтвердили вихід бойовиків з Широкине.
5 липня представники так званої "Міноборони ДНР" заявили про домовленості патрулювати Широкине спільно з МВС України.