Мотиваційні листи можуть стати лазівкою для корупції у вишах

В Україні, як в зарубіжних університетах, абітурієнти разом із сертифікатами ЗНО подаватимуть до вишів мотиваційні листи. Однак існують побоювання, наскільки прозорим і об'єктивним буде їх оцінювання, а значить, і нарахування додаткових балів за ним, пише оглядач відділу освіти і науки ZN.UA Оксана Онищенко у своїй статті "Листи щастя".

"Поки що невідомо, чи перевірятимуть у нас мотиваційні листи на плагіат. Якщо це питання віддадуть на відкуп вишам, чи всі захочуть відсіювати недоброчесних абітурієнтів? Перетворити мотиваційні листи на легку й легальну лазівку для отримання додаткових конкурсних балів буде дуже вигідно тим університетам, які не користуються великим попитом у абітурієнтів. Їм треба боротися за кожного студента, і така приманка буде не зайвою", - зазначає вона.

Світлана Хутка пояснює, що в західних університетах мотиваційні листи проходять обов'язкову перевірку, і в разі виявлення плагіату абітурієнт не зможе вступити, а буде змушений повторити спробу наступного року.

Очевидно, антиплагіатні норми і санкції за їх недотримання потрібно прописати в Умовах прийому, щоб вони були обов'язковими для всіх. Причому санкції не лише для недоброчесних абітурієнтів, а й для університетів, які заплющують очі на плагіат.

За законом, мотиваційний лист під час вступу не є обов'язковим, кожен виш сам вирішує, чи хоче він його отримати від своїх абітурієнтів. "Я переконаний, що будуть університети, які скористаються новацією у 2020 році, - прогнозує Олег Шаров. - Але багато вишів просто не встигнуть зараз це зробити і впровадять мотиваційні листи у 2021 році".

18 грудня Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти", за який проголосував 321 народний депутат. Зокрема, закон дозволяє навчальним закладам вимагати в абітурієнтів мотиваційні листи.