На записах НАБУ Микитись заявляв, що йому допомагає Татаров і він контролює голову Київської організації «СН» - Бутусов

Колишній народний депутат Максим Микитась, який намагався дати меру Дніпра Борису Філатову рекордного хабаря, заявив під запис НАБУ, що його діяльності допомагає заступник голови офісу президента Олег Татаров,  і що він контролює голову Київської організації партії Слуга народу народного депутата Лесю Забуранну, обрану по округу № 216. Про це пише на своїй сторінці в Facebook журналіст Юрій Бутусов.

Вчора Вищий антикорупційний суд обирав запобіжний захід для бізнесмена Максима Микитася, підозрюваного у пропозиції хабаря у 22 мільйони євро меру Дніпра Борису Філатову.

«Серед доказів детективи НАБУ оприлюднили розмову Микитася з Філатовим, де бізнесмен переконував мера, що має потужні зв'язки у діючий владі, і може гарантувати підтримку запропонованій схемі через свої діючі контакти», - зазначає журналіст.

"Ну вот Олег Татаров. В 14-м году мы близко дружили. Сейчас меньше встречаемся, но тем не менее, он там много помог по этим. Это он помог. Я не скрываю этого", - наводить слова Максима Микитася журналіст.

«Це з контексту він говорить про повернення активів "Укрбуду» - зробив резюме прокурор САП, який зачитував десятки сторінок розмов бізнесмена Микитася та мера Дніпра Філатова.

«Про зв'язки у Кабміні Микитась висловив упевненість, що запропоновану ним схему має підтримати віце-прем'єр-міністр Ольга Стефанішина», - додає Бутусов.

Не менш скандальним, за словами журналіста, є оцінка Микитасем своїх тісних зв'язків з  народними депутатами та депутатами Київради.

"Плюс у меня еще есть хорошие отношения с киевскими, я несколько депутатов провел. Например, Леся Забуранная. Она глава Слуги народа в городе Киеве. Мы очень много волонтерим вместе", наводить слова бізнесмена Бутусов.

Леся Забуранна , яка є головою Київської міської організації «Слуги народу», обрана народним депутатом по округу 216 міста Києва.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

НАБУ розслідує розтрату Максимом Микитасем 400 млн грн, виділених державою на будівництво трьох військових складів

«Микитась вже є звинуваченим по справі НАБУ, по якій він спочатку дав покази проти Татарова, але потім під тиском Татарова не подав скаргу на нього, і відновив, як ми почули, робочі стосунки  з заступником голови ОП. Думаю, усім зрозуміло, що усі керівники в будь-якій демократичній країні, де існує парламентський контроль, розподіл та незалежність гілок влади, вже б давали пояснення журналістам та намагались виправдатись перед неминучою відставкою», - додає Бутусов.

На думку журналіста, з корупцією має боротись весь державний апарат, а не тільки антикорупційні органи.

«В Україні боротьба з корупцією це не справа усієї держави, це справа окремих антикорупційних органів, які мають з цим боротись попри організований спротив усього держапарату. А інші керівники у владі сидять собі тихо і вичікують команди, що їм робити в даному випадку. Велика слабкість держави під час страшної війни. Подивіться самі цю реальну політику, справа Микитася відкриває багато цікавих сторінок», - резюмує журналіст.

Нагадаємо, що за результатами заслуховування Максима Микитася Вищий антикорупційний суд призначив запобіжний захід у вигляді арешту або заставу у 260 мільйонів гривень – суму втричі меншу за суму хабаря.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Справу проти Татарова знову намагаються «поховати» у суді – Шабунін

Раніше, працюючи в Офісі президента, Татаров став фігурантом корупційної справи. У грудні 2020 року йому оголосили підозру у співучасті щодо передачі хабаря в інтересах голови корпорації «Укрбуд» Максима Микитася.

Хабар призначався судовому експерту у справі про заволодіння коштами Нацгвардії, він мав занизив суму збитків у понад 11 раз. У 2016-1017 році керівництво НГУ і компанія-забудовник підписали угоду про обмін службових квартир в житловому комплексі в центрі Києва (будувався на території колишньої військової частини) на «аналогічні» на околиці міста. Сума збитків сягнула 81 млн грн.

Справу Татарова спочатку незаконно вивели з підслідності НАБУ, а потім «злили» у судах. Докладніше читайте у статті Олександра Лємєнова «Законники-схематозники: як вивести «потрібних людей» з-під відповідальності?» у ZN.UA.