Тільки 2% українських науковців заявили, що їх наукова діяльність фінансується в достатній мірі, 55% заявили, що вона фінансується частково. 35% сказали, що їх діяльність взагалі не фінансується, свідчать дані опитування Соціологічної групи "Рейтинг".
Як зазначають соціологи, більш або менш краще йдуть справи з фінансуванням серед вчених Києва, докторів наук і тих, у кого стаж роботи більше 20 років. Однак серед жителів Дніпра, респондентів без наукового ступеня і тих, у кого невеликий стаж, ситуація дещо гірша.
Лише 28% опитаних відповіли, що розглядають можливість залишити роботу вченого на користь іншої діяльності. 55% заявили, що не думає про зміну виду діяльності, ще 17% не дали відповіді на це питання. Про зміну роботи більше інших думають у Львові, серед респондентів без наукового ступеня та вчених зі стажем 5-10 років.
Основною причиною бажання залишити наукову діяльність ті, хто має намір це зробити, назвали незадовільний рівень оплати праці (87%). 57% сказали, що хочуть змінити роботу через недостатній рівня фінансування їх наукових розробок, 41% – через розчарування в розвитку української науки, 19% – через бажання реалізовуватися в іншій сфері, 10% – через неактуальність розробок, якими займається опитуваний.
Опитування проводилося Соціологічною групою "Рейтинг" серед 1000 вчених з 35 наукових установ у п'яти містах (Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Львів). Дослідження проведено 4-30 вересня 2017 року на замовлення Громадського об'єднання "Форум українського партнерства".
За даними опитування Соціологічної групи "Рейтинг", у вересні 2017 року абсолютна більшість українських вчених (86%) вважали, що вони повинні займатися популяризацією науки (читати відкриті лекції, видавати статті в ненаукових журналах, давати коментарі для ЗМІ, брати участь у телепрограмах тощо). 41% всіх опитаних вчених вважають, що подібна робота повинна оплачуватися, 37% сказали, що її потрібно робити на громадських засадах, 22% не змогли визначитися.