Лікарні не були готові до війни та не мали запасів ліків

30 червня, 2022, 11:25 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Попри задекларований НСЗУ план підготовки медзакладів до війни, останні навіть не отримали кошти на закупку запасів медикаментів.

Лікарні не були готові до війни та не мали запасів ліків
© Getty Images

Національна служба здоров’я України, Міністерство охорони здоров’я і вся українська система охорони здоров’я в цілому до війни готові не були. Зважаючи на конкретну ситуацію керівники лікарень були змушені змінювати процеси й ухвалювати швидкі рішення на свій розсуд, а в разі загострення воєнних дій кожен керівник медзакладу приймав індивідуальне рішення — і щодо евакуації медичного персоналу та пацієнтів, і щодо подальшої роботи лікарні, йдеться в матеріалі Алли Котляр "Лікарні на лінії зіткнення: перші місяці роботи".

Зокрема облаштовувати підвальні приміщення лікарень та облаштовувати там укриття почали лише у перші дні широкомасштабного вторгнення. І, як правило, це були звичайні підвали, які в разі скидання важких бомб не врятують.

Також у перші ж дні повномасштабної війни медзаклади по всій території країни зіткнулися з проблемами постачання чи дефіциту медичних препаратів, виробів медичного призначення. Особливо тих, які закуповували у регіонах, де велися активні бойові дії.

«Необхідні запаси ліків лікарнями переважно не були сформовані. Заради справедливості потрібно сказати, що можливості їх сформувати у деяких лікарень не було. Поки всі очікували, чи почнеться повномасштабна війна, НСЗУ ще в лютому укладала договори на 2022 рік. Оплати за січень очікувано розпочалися в лютому і закінчилися в квітні. Тобто гроші на ліки, якими потрібно було забезпечити лікарні напередодні війни, надійшли в деякі лікарні вже після того, як вона почалась», - підкреслює авторка.

Ще гіршою проблема була у лікарнях на лінії зіткнення, і кожен керівник вирішував її по-своєму.

Керівниця Харківського регіонального перинатального центру Ірина Кондратова розповіла, що в перші дні війни за готівку закупила в харківських аптеках та на обласному аптечному складі все, що змогла.

«Я розуміла, що треба дочекатися гуманітарних поставок, що й трапилось. В наших пацієнтів не було проблем з медикаментами. Все, що я не могла купити за бюджетні кошти по Нацпереліку, я купила не за бюджетні кошти. Тому воно з’явилося», - розповіла Кондратова.

Натомість директор КНП «Макарівський центр первинної медико-санітарної допомоги» у Київській області Сергій Соломенко каже, що в перші місяці війни в медзакладі дуже швидко закінчилися перев’язувальні матеріали для надання первинної медичної допомоги та ін’єкційні знеболювальні.

Також лікарні в умовах бойових дій взяли на себе зовсім не властиву їм функцію – забезпечення населення ліками

«Так, на Макарівщині бойові дії почалися вже 26 лютого. Через тиждень жоден аптечний заклад уже не функціонував. Деякі були пошкоджені. Препарати звідти доставлялися до ФАПів та медичних амбулаторій, щоб їх не розікрали, а в подальшому використовувались за призначенням. В людей, які залишились, закінчувались життєво необхідні їм препарати. Ми намагались цих людей або евакуювати, або знайти ліки», - розповів Сергій Соломенко.

Наразі майже вся аптечна мережа на Макарівщині зруйнована. З понад 26 аптечних закладів до війни працюють чотири, з них тільки два по програмі “Доступні ліки”.

Директор Вознесенської багатопрофільної лікарні Миколаївської області Володимир Красьоха стверджує, що проблеми з ліками не було.

«Коли аптеки закривалися і тікали, в одній із них я був вимушений під особисту відповідальність забрати інсулін на 360 тисяч гривень, домовившись із власником. Я розумів, що альтернативи найближчим часом не буде. Ми протримались десь до місяця, поки закрутилася державна машина і знайшла інсуліни з інших місць», - розповів він.

«Наразі проблема із доставкою медичних препаратів (і з оплатами НСЗУ) стабілізувалася, але лікарні готуються до різних сценаріїв та формують запаси, щоб у разі повторних логістичних проблем чи атак на фармакологічні склади можна було забезпечити пацієнтів усіма необхідними ліками», - пише Алла Котляр.

Тим не менше  з боку лікарів є й зловживання. Іноді керівники медзакладів замовляють ліки з недоказовою ефективністю або подають одні й ті самі списки в кілька місць.

Також актуальною залишається проблема з логістикою медикаментів на окуповані території, адже російські війська перешкоджають гуманітарним вантажам.

Related video

Більше матеріалів Алли Котляр читайте за посиланням. 

Підготував/ла : Ірина Знась
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК