Леонід Черновецький вимагає від редакції «Дзеркала тижня» два мільйони гривень компенсації моральної шкоди

17 лютого, 2022, 14:48 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Колишній мер Києва через суд намагається заблокувати діяльність цілого колективу журналістів через дві згадки про нього у публікаціях

Леонід Черновецький вимагає від редакції «Дзеркала тижня» два мільйони гривень компенсації моральної шкоди

Леонід Черновецький подав у суди два позови до видання «Дзеркало тижня» про захист честі, ділової репутації та стягнення моральної шкоди. Справи одночасно розглядаються у Святошинському районному суді міста Києва (справа № 759/16311/21-ц, суддя Ульяновська Оксана Василівна) та Печерському районному суді міста Києва (справа № 759/16306/21-ц, суддя Вовк Сергій Володимирович).

Свої моральні страждання Леонід Черновецький оцінив у два мільйони гривень (кожен позов по 1 мільйону). У першому позові оскаржується новина з тексту «Чи відбере Зеленський столицю?» редактора відділу політики Інни Ведернікової. Позивача не задовольнило таке судження автора: «Але тут важливо нагадати, що основним аргументом, котрий дозволив Януковичу легітимізувати своє рішення в очах громадян, була антикорупційна кампанія силовиків та команди Попова, які розпочали активне викриття діянь Черновецького. Конституція — ніщо, справедливість — усе. Влада показово повертала в комунальну власність міста украдені Черновецьким активи. Що вона з ними робила потім — тема не цього матеріалу. Однак точно привід боятися для Кличка», — додає Ведернікова».

Другий позов стосується цитати з публікації того ж автора від 12 червня 2021 року «Влада чи гаманець?» наступного змісту: «Алла Шлапак — ексспівголова фракції «Блок Леоніда Черновецького» (на пару з Денисом Комарницьким), хранителька «сіток» Черновецького — не випадкова людина в команді Тимошенко».

Пункт 2 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано законом № 475/97-ВР від 17.07.97) майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, що становлять суспільний інтерес. Крім того, межа допустимої критики щодо такої публічної особи як політик є ширшою, ніж щодо приватної особи. На відміну від останнього перший неминуче та свідомо йде на те, щоб усі його слова та вчинки були об`єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність (GAZETA UKRAINA-TSENTR v. UKRAINE, № 16695/04, § 46, ЄСПЛ, 15 липня 2010 року).

Більше того, наше видання уважно стежило за подіями, що відбуваються у столиці під час каденції позивача та першим опублікувало інформацію про масштаби порушень. Редакція відкрита до співпраці, однак ми готові до судового захисту права на вільне вираження думок наших авторів у власних матеріалах.

Цензура як перешкоджання свободі думки і слова, вільному вираженню думок та переконань в Україні заборонена законодавством.

Так, у відповідності до статті 15 Конституції України цензура заборонена. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.

Згідно ч. 1 ст. 29 Закону України «Про інформацію» закріплюється право на поширення суспільно необхідної інформації, тобто інформації, що є предметом суспільного інтересу. У такому випадку право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.

Статтею 5 Закону України «Про інформацію» кожному гарантовано право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Верховний Суд неодноразово відмовляв у задоволенні позовів Леоніда Черновецького у цивільних справах проти журналістів: постанова Верховного Суду від 17 липня 2019 року по цивільній справі № 369/8193/16-ц, постанова Верховного Суду від 30 вересня 2019 року по справі № 742/1159/18, постанова Верховного Суду від 17 лютого 2020 року по справі № 752/17699/18, постанова Верховного Суду від 12 листопада 2020 року справа № 461/6980/18, постанова Верховного Суду від 09 грудня 2020 року по цивільній справі № 758/10885/16-ц, постанова Верховного Суду від 19 березня 2021 року по справі № 761/47732/18, постанова Верховного Суду від 19 травня 2021 року по цивільній справі № 466/6210/18.

У вказаних постановах Верховний Суд неодноразово зауважував, що відповідачі не можуть бути притягнуті до відповідальності за висловлення оціночних суджень щодо публічної особи, оскільки такі містять думки та критику дій посадової особи, яка має право на відповідь та спростування такої інформації.

Враховуючи викладене, редакція «Дзеркала тижня» не вбачає підстав для втручання у авторську та журналістську діяльність своїх співробітників та внесення змін до текстової частини авторських статей на вимогу політичних та публічних осіб.

Наша редакція готова до судового захисту права на вільне вираження думок авторів у власних матеріалах та хоче окремо подякувати адвокатам ГО «Платформа прав людини» за юридичний супровід та підтримку у судовому захисті нашої редакції та журналістів.

Ми інформуватимемо читачів щодо ходу розгляду вказаних позовів колишнього очільника столиці та бізнесмена Леоніда Черновецького.

Підготував/ла : Олександр Хребет
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК