Окрім того, Нідерланди звинуватили у цих росіян в кібератаках на Міжнародне антидопінгове агентство та малайзійські органи, що займаються розслідування катастрофи MH17.
Зазначено, що кібератаки на латвійські держустанови здійснювалися із розвідувальною метою. Незважаючи на те, що основною ціллю ГРУ були держоргани, під приціл потрапили також приватні підприємства та засоби масової інформації. Росіяни намагалися проникнути до інформаційних систем з метою завантаження даних, зокрема листувань та документів.
У Бюро додали, що ГРУ Росії часто використовує фішинговий метод зараження системи шпигунською програмою. Тобто зловмисники електронною поштою відправляють фейкове повідомлення, яке одержувач повинен відкрити. Після чого відбувається зараження програмою-шпигуном комп'ютера користувача.
Разом з тим, за даними Бюро із захисту Конституції, спроб втрутитися у латвійські парламентські вибори, які відбулися минулого тижня, не було.
Нагадаємо, міністр оборони Нідерландів Анк Бейлевелд повідомила про те, що в квітні місцева влада вислала чотирьох агентів ГРУ, яких підозрюють у спробі вчинити кібератаку на ОЗХЗ. При цьому під час затримання росіян, в Організації щодо заборони хімічної зброї перевіряли речовину, якою в березні отруїли Сергія та Юлію Скрипалів.
Через кілька годин після такої заяви вже США звинуватили сімох росіян, включно з висланими з Нідерландів, у кібератаках по всьому світу.
Детальніше про звинувачення проти співробітників Головного розвідувального управління читайте в матеріалі DT.UA "Висилка і звинувачення в шпигунстві співробітників ГРУ РФ: головне".