У масовій свідомості кримчан, і особливо кримських татар, міцно закріпилася думка, що півострів - це чорна діра, в якій зникнути може хто завгодно. Для тих, хто стоїть за викраденням, не має значення, проживаєш ти в Криму або їхав туди в гості до друзів, чи є ти активістом або ніколи не цікавився політикою.
Про це у своїй статті для DT.UA пишуть Ольга Куришко ("КримЅОЅ") та Олександра Дворецька ("Схід-SOS"). За їхніми словами, жертвами викрадень стають і місцеві активісти, і випадкові люди, які, самі того не знаючи, стали учасниками плану російських спецслужб.
"Незважаючи на те, що практика викрадень налічує десятки, а то й сотні випадків (за наявною інформацією), ефект залякування від кожного з них настільки великий, що практично всі активісти, які отримали такі погрози, без зволікання залишають півострів, - зазначають правозахисники. - Для тих же, хто залишається в Криму, це є вагомим аргументом для відмови від публічних проявів громадської або релігійної діяльності. Таким чином, викрадення - один з наймогутніших інструментів на шляху до придушення будь-яких форм громадянської активності та громадянської непокори, а значить - на шляху до включення Криму в російську дійсність".
Докладніше про необхідність ввести кримінальну відповідальність за викрадення людей на окупованих територіях читайте у матеріалі Ольги Куришко та Олександри Дворецької "Викрадення людей у Криму" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".