Автор вказує, що на таку думку наводить стрімкий розвиток скандальних подій.
"Спочатку з'являються заяви волонтерів, що стали свідками корупційних дій співробітників цієї громадської організації, слідом за ними - численні журналістські розслідування, що підтверджують оприлюднені факти, потім, згідно з правилами жанру, лунають звинувачення на адресу керівництва. І хоча керівництво негайно реагує, караючи винних і звільняючись від них, воно вже змушене виправдовуватися перед громадськістю. А виправдовується - виходить, і саме не без гріха, хіба ні?", - йдеться в статті.
Артеменко вказує, що одразу за цими подіями з'явився звіт Державної аудиторської служби про планової ревізії Міністерства охорони здоров'я, де мова йде про те, що протягом 2013-2015 рр. та першого кварталу 2016-го міністерство профінансувало з державного бюджету 252,3 млн грн на утримання патронажної служби ТЧХ, яка нібито не здійснювала діяльність у сфері охорони здоров'я.
"І, нарешті, як вишенька на торті, заява очільника МОЗ України про те, що воно, починаючи з поточного року, припиняє фінансувати з державного бюджету патронажну службу Товариства Червоного Хреста на тій підставі, що не бачить сенсу в дублюванні службою функцій Мінсоцполітики в частині надання соціальних послуг самотнім непрацездатним громадянам похилого віку, дітям-сиротам, інвалідам, безпритульним, немічним та іншим соціально незахищеним верствам населення, які потребують турботи й підтримки", - зазначає автор.
Своєчасно з'явилася і заява Transparency International про те, що Українське суспільство Червоного Хреста нібито не змогло пояснити, куди витрачені отримані від держави 253 млн грн. За словами автора, хтось ввів організацію в оману, оскільки суспільство завжди надавало прозору звітність про діяльність і витратах патронажної служби, служби пошуку і фахівця з міжнародного гуманітарного права, які фінансуються з держбюджету.
"Ось дані за 2013-2015 рр. і І квартал минулого року: на фінансування згаданих посад з бюджету було отримано 255,4 млн грн; податок на заробітну плату з цієї суми становив 65,8 млн; сплачено членського внеску до Міжнародної федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця 0,852 млн грн за вказаний період", - зазначає Артеменко.
Автор також звертає увагу на те, що проти шквалу звинувачень на адресу ТЧХ не чути жодного слова в його захист. "Важко повірити, що у суспільства немає вдячних прихильників. Безперечно, їх чимало, але слова їм не дають", - зазначає він.
"Викривати корупціонерів, шахраїв та їхніх поплічників - першочергове завдання для розграбованої власними ділками України. Та, на жаль, маємо безліч прикладів того, коли влада лише декларує свою готовність викорінювати ці ганебні явища, які шкодять як добробуту країни та її народу, так і репутації держави у світі. З одного боку, 250 млн грн, що інкримінуються Товариству Червоного Хреста України, проте витрачені на вкрай важливу і благородну справу. А з іншого... Та хоча б ті ж таки сумнозвісні "вишки Бойка", що обійшлися державі в зайві 300 млн дол. Людина, чиїм ім'ям названо аферу, так і не понесла ніякої відповідальності. Не там шукаєте, панове", - укладає Артеменко.
Детальніше про корупційний скандал навколо Українського товариства Червоного Хреста читайте у статті Олександра Артеменка "Не там шукаєте, панове" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".