Київський суд визнав приналежність УПЦ МП до Російської православної церкви – ЗМІ

Київський окружний адміністративний суд визнав, що Українська православна церква (Московського патріархату) входить у склад Російської православної церкви, пише "Главком" із посиланням на рішення від 15 травня.

Судді дійшли такого висновку, проаналізувавши позов Київської митрополії УПЦ МП та Почаївської Свято-Успенської лаври проти Міністерства культури України, поданий у 2019 році. Тоді церковники відмовлялися внести зміни до статутів, щоб закріпити канонічний зв’язок з РПЦ, попри вимоги наказу Мінкульту та закону "Про свободу совісті та релігійні організації".

Позивачі намагалися довести, нібито релігієзнавча експертиза, яка вказала, що Українська православна церква входить до російської, була проведена з численними процедурними порушеннями та використанням не передбачених законодавством даних. Церковники наголошували, що висновок не містить жодних аргументів, обґрунтувань чи доводів. Однак представникам УПЦ МП забракло аргументів.

Суддя Альона Кушнова нагадала, що у грудні 2022 року Конституційний суд визнав конституційними зміни до закону "Про свободу совісті та релігійні організації", внесені в 2018 році. Згідно з документом, релігійна організація, що діє в Україні, будучи частиною іншої з керівним центром у державі-агресорі, зобов'язана у назві відображати цю приналежність. У рішенні навели цитати з релігієзнавчої експертизи Мінкульту – там чітко вказується приналежність Української православної церкви до Російської православної церкви та канонічна єдність з нею, визначені в Статуті про управління УПЦ. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

УПЦ МП підтримують 4% українців — Епіфаній

Крім цього, голова юридичного відділу УПЦ МП протоієрей Олександр Бахов у грудні 2022 року казав, що зі згаданого Статуту в травні того року виключили всі норми, які хоч якось натякали на зв`язок з Москвою. Це стало додатковим доказом для суду та визнанням, що релігієзнавча експертиза була правильною. Київський суд у підсумку не виявив недоліки процедури, на які скаржилися церковники. 

"Суд вважає, що в межах даної адміністративної справи, позивачі належними та достатніми доказами не довели наявність обставин не входження їх до структури (складової частини) Російської православної церкви, у той час коли оцінена відповідачем інформація, за сукупності, стверджує про входження УПЦ як релігійного об`єднання, у складі якого перебувають позивачі, до структури (складової частини) РПЦ", – зауважили в суді.

Суддя Альона Кушнова врахувала й результати експертизи Статуту про управління Української православної церкви, проведеної Державною службою з етнополітики та свободи совісті у 2023 році. Експерти дійшли висновку, що, попри прийняття нової редакції Статуту, УПЦ МП не розірвала канонічний зв’язок із РПЦ. Більше того, відносини двох релігійних організацій не відображають відносини самостійних автокефальних церков. Українська православна церква, як зазначається, не має статусу автономії, визнаного іншими церквами, і не проголосила самостійність.

"Резюмуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що всі доводи позивачів, якими останні обґрунтовують позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження в ході вирішення спору по суті та є такими, що не можуть бути покладені в основу рішення про задоволення позовних вимог", – підсумували в судовому рішенні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

В Україні вперше засудили єпископа за розпалювання міжрелігійної ворожнечі

Як додали у "Главкомі", Київський окружний адміністративний суд цим рішенням скасував ухвалу ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва від 22 квітня 2019 року. Тоді реєстраторам було заборонено проводити будь-які реєстраційні дії чи записи щодо релігійних організацій УПЦ МП.

Рішення суду від 15 травня 2023 року набуде законної сили після закінчення терміну подання апеляційної скарги, тобто через 30 днів після прийняття. До цього справа, що розглядалася Київським окружним адміністративним судом протягом місяця, лежала на розгляді ОАСК понад три роки.

Раніше предстоятель Православної церкви України Епіфаній заявив, що ПЦУ перевірятиме священників УПЦ Московського патріархату, які переходять до української церкви. Останнім часом громади долучаються до Православної церкви України разом із настоятелями.

Українська влада прагне змусити священноначалля УПЦ МП розпочати переговорний процес із керівництвом Православної церкви України з метою об’єднання та створення єдиної помісної православної церкви. Очевидно, що в питанні ставлення до Росії державна влада України і священноначалля УПЦ МП мають протилежні погляди. Чим цей конфлікт може закінчитися для церкви і для держави? Читайте у статті Анатолія Мініча "Чим закінчиться конфлікт з Українською православною церквою (Московського патріархату)?".