Які проблеми в системі охорони здоров’я треба вирішувати в першу чергу – відповіді українців

Громадяни України вважають головною проблемою, яку треба в першу чергу вирішувати в системі охорони здоров’я нашої держави, корупцію та кругову поруку серед керівників медичних закладів. Таку відповідь озвучили майже 60% респондентів у межах опитування Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та Київського міжнародного інституту соціології, проведеного в липні 2023 року методом face-to-face за участі 2011 респондентів від 18 років.

Друге місце за частотою відповідей посіла потреба зменшити вартість ліків (54%). За нею – вирішення проблем забезпечення лікарень і поліклінік обладнанням для лікування і діагностики (52%), встановлення відповідальності лікарів за здоров’я пацієнтів і результати лікування (51%), формування прозорих і доступних цін на медичні послуги (48%), забезпечення належного лікування та реабілітації поранених ветеранів (46%).

Приблизно кожен третій опитаний назвав серед нагальних проблем також такі: припинити «добровільні» побори в медзакладах (36%), збільшити кількість професійних лікарів-терапевтів і сімейних лікарів (35%), посилити контроль за якістю медичної освіти (34%) та підвищити зарплати лікарів і медперсоналу (30%).

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Чому побилися мери Тростянця та Охтирки, або Про проблеми інфраструктурної реформи МОЗ

Автори дослідження зазначили, що, у порівнянні з результатами 2021 року, зараз сильно зросла вимога боротьби з корупцією та круговою порукою серед керівництва медзакладів. Також підвищився запит на вирішення майже всіх інших головних проблем, що можна побачити на графіку.

Крім цього, приблизно 28% опитаних розповіли, що протягом останніх 12 місяців доплачували за послуги на прийомі лікаря або за медичну процедуру чи діагностику в державних лікарнях. Сказали, що не доплачували, 32% респондентів. 39% не зверталися за такими послугами, а менше відсотка висловили бажання не відповідати на запитання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Україна&ЄС. Чому українці скаржаться на європейську медицину?

"Для порівняння: у травні 2021 року частка тих, кому довелося доплачувати, становила 33%. Аналіз даних показав, що жінки (31%) дещо частіше, ніж чоловіки (24%), були змушені доплачувати за медичні послуги в державних установах охорони здоров’я", – уточнили в Фонді. 

Водночас, порівняно з 2021-м, зросла частка людей, які дотримуються думки, що для гарантії отримання якісної медичної допомоги в майбутньому можна й варто додатково віддячувати лікарям – майже 26% опитаних (було 17%). Однак більшість (68%) проти такої практики.

Як із початком повномасштабної війни українці оцінюють ситуацію з доступом до медичних послуг і якість медичної допомоги, зокрема залежно від того, де зараз фактично проживають? Чи знають співгромадяни свої права щодо безоплатного лікування й чи намагаються їх відстояти? Думками українців стосовно цього ми поцікавилися в межах опитування, яке на замовлення ZN.UA нещодавно провів Центр Разумкова. Про це – в статті Алли Котляр "Результати опитування здивували. Як українці оцінюють медицину під час великої війни".