Як змінився рівень довіри українців до результатів соціологічних опитувань — дослідження КМІС

Нове дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показало динаміку ставлення українців до соціологічних опитувань. Зокрема, з початком повномасштабного вторгнення РФ населення України почало більше довіряти результатам соцопитувань.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Українці розповіли про свої доходи: як вони змінилися за час війни з Росією - опитування

КМІС проводить дослідження ставлення населення до соцопитувань щороку в грудні. Опитування у грудні 2023 року показало, що 47% респондентів довіряють даним соціологічних організацій, які вже давно працюють та публікують результати своїх досліджень, а 7% – ні. Інші респонденти не мають певної думки з цього приводу.  

Рівень довіри українців до результатів соціологічних опитувань організацій, що вже давно працюють, за останні 20 років спочатку суттєво зріс — з 36% у 2002 до 47% у 2004 році, а потім залишався відносно стабільним з деякими коливаннями — 49% плюс-мінус 2% до 2016 року. Однак потім цей рівень почав знижуватися і в 2021 році впав до 37%. 

Але, як кажуть соціологи, дані за 2022 і 2023 роки вказують на значні зміни в громадській думці. 

Зокрема, у 2022 році рівень довіри до результатів соціологічних опитувань підвищився до 42%, а у 2023-му - до 47%. Водночас, недовіра населення до соцопитувань продемонструвала тенденцію до зниження, стабілізувавшись на рівні 7% у 2023 році. За словами соціологів, такий стрибок пояснюється зростанням потреби українців у надійній інформації на тлі кризи. Також це може бути одним із проявів зростання довіри населення до влади та соціальних інституцій під час війни.

Динаміка рівня довіри і рівня недовіри до соціологічних центрів з 2002 до 2023 рр., % (КМІС)

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Більшість українців не вірять, що війна закінчиться у 2024 році – опитування

Соціологи зафіксували зростання балансу довіри, стабільний період і падіння з 36% до 14% у 2021 році. Після повномасштабного вторгнення РФ баланс довіри та недовіри українців до соцопитувань відновив свої позиції, зрісши з +14% у 2021-му до +34% у 2022 році та до +40% у 2023-му.

Дослідники кажуть, що такі зміни підкреслюють важливість соцопитувань для населення як інструменту вимірювання та розуміння громадської думки у періоди суспільних випробувань.

Баланс довіри і недовіри до соціологічних центрів (відсоток тих, хто довіряє, мінус відсоток тих, хто недовіряє) з 2002 до 2023 роки (КМІС)

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Скільки українців вважають, що після закінчення війни Україна збереже кордони 1991 року – соцопитування

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) проводив всеукраїнське опитування громадської думки “Омнібус” з 29 листопада по 9 грудня 2023 року методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Загалом було опитано 1031 респондента у всіх регіонах України (крім АР Крим). 

Зазначається, що опитування проводилося з дорослими (віком 18 років і старше) українськими громадянами, які на час опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися українською владою до 24 лютого 2022 року). При цьому, до вибірки не включені жителі територій, які тимчасово не контролювалися українською владою до 24 лютого 2022 року, зокрема, АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей. Також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10% та 1,5% - для показників, близьких до 5%. За умов війни крім вказаної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Більшість українців не очікують змін у своєму добробуті у найближчі 12 місяців – опитування

Нещодавно соціологи запитали українців про найбільші соціальні та економічні проблеми під час війни. Зокрема, більша частина респондентів назвали такими проблемами високі ціни на продукти харчування або тарифи на комунальні послуги, згідно з опитуванням соціологічної групи “Рейтинг”.