Як Україні використати свій територіальний капітал і перетворити його на джерело для розвитку — пояснення

Коли говорять про капітал громад, то здебільшого мають на увазі фінансовий капітал. Втім, часто не згадується капітал територіальний, який може стати не менш важливим ресурсом для розвитку міста, села й країни загалом. Про це пише експертка у сфері управління спадщиною та сталого розвитку, керівниця Центру розвитку музеєзнавства та пам'яткознавства Олена Жукова в статті “Як природа та культурна спадщина може стати капіталом громад”.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У нацпарку "Святі гори" випалено війною 80% лісу – Міндовкілля

Як зазначає експертка, Україна — це країна з багатою історією, унікальною природою, де кожен куточок пронизаний культурною та природньою спадщиною, й саме це і є територіальний капітал. 

Здавалося б, як ліс, річка, руїни якогось замку, археологічна спадщина чи закинутий металургійний комбінат можуть перетворити бідну, депресивну територію на квітучу та розвинену? Але це — територіальний капітал, який часто недооцінюють громади.

Ключова концепція  полягає в тому, що села, міста й цілі регіони розвивають конкурентоспроможність, коли використовують специфічні й унікальні для них ресурси у спосіб, який важко повторити на інших територіях. Орієнтуючись на такі особливості, кожен регіон розробляє індивідуальні програми розвитку, відповідно до потреб місцевих громад. 

“Інвестиції в покращення й посилення територіального капіталу створюють точки тяжіння — місця, які приваблюють людей, інтереси й стейкхолдерів, де цікаво бувати, працювати, жити, вести бізнес і куди вигідно інвестувати”, - пояснює експертка.

За її словами, для того, аби територіальний капітал почав працювати на благо людей, у нього потрібно не просто інвестувати, а інвестувати грамотно. 

Українські громади здебільшого намагаються віддати власний територіальний капітал якомусь інвестору, підприємцю. Втім, є величезна різниця між приватними інвестиціями та інвестиціями громад (коли частина бюджету йде на розвиток, під яким маються на увазі соціальні, культурні, екологічні й економічні покращення територій).

З іншого боку, громада може самостійно інвестувати в покращення власного територіального капіталу, створюючи таким чином умови для притоку грошей ззовні, притоку інтересів і зацікавленостей, у яких починають заробляти не окремі бізнеси, а економічно активні громадяни. 

За словами експертки, таких рішень, дій та інвестицій, які опираються на наукові методики роботи з територіальним капіталом, — багато. Якщо їх застосовувати, то громада буде зростати, посилюючи соціальні, культурні, екологічні й економічні покращення. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Депутати ВР хочуть змінити законодавство про індустріальні парки 

Тим часом українські сільські громади переживають занепад. Про те, яку політику провадить держава щодо розвитку сільських територій, чи намагається зберегти в селах людей, як уплинула на ситуацію війна і що треба зробити, аби врятувати сільські громади від зникнення, розповідав директор із науки та розвитку Інституту громадянського суспільства, один з авторів децентралізації Анатолій Ткачук.