Ініціатива МВС щодо розширення повноважень поліції провокує корупційні та правові ризики – правозахисники

Законодавчі зміни щодо розширення повноважень працівників правоохоронних органів, запропоновані МВС та Нацполіцією, створюють ризики корупційного характеру і дозволяють поліцейським необґрунтовано застосовувати до громадян спецзасоби (зокрема – наручники), відзначають правозахисники.

Так, юрист Денис Кобзін (Харківський інститут соціальних досліджень), у коментарі для DT.UA зауважив, що запропонована норма КУпАП про огляд на алкогольне сп'яніння без необхідності залучати двох свідків знижує його об'єктивність і створює корупційні ризики.

"Фактично, на дорозі слово людини буде проти слова поліцейського. Свідки потрібні також для фіксації справності приладу, який застосовується, суворого дотримання процедури огляду та для запобігання взаємним обвинуваченням - як із боку водія, так і з боку поліцейського.", – вказує він.

За його словами, запропонована зміна вплине на повсякденну практику поліцейської роботи в ході десятків тисяч перевірок на дорогах.

"Особливо небезпечним цей захід стає у поєднанні з іншими пропозиціями - зміною підстав для зупинки ТЗ (що дають можливість зупинити будь-який ТЗбез будь-яких інших підстав), забороною залишати автомобіль без дозволу, принципом безперервності несення служби, обов'язком підкорятися всім вимогам поліцейського", – підсумовує він.

У свою чергу правозахисник Євген Крапівін (Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів) вказує, що запропонована МВС правка до закону "Про Національну поліцію", яка стосується застосування спецзасобів, дозволить поліцейським застосовувати наручники практично в будь-якій ситуації.

"Норма застосування наручників поширюється і на людей, які вчинили адмінпорушення, які чинять опір або мають намір утекти, - зазначає Денис Кобзин. - Це потенційно дуже велика група людей, що дає поліцейському право використовувати наручник практично в будь-якій ситуації, стосовно будь-кого", – вказує він.

За його словами, для адекватного застосування цього пункту у законі слід чітко прописати категорії осіб, щодо яких можуть застосовуватися такі засоби. Необхідно також конкретизувати перелік правопорушень і дій, при яких вони можуть бути використані.

Крапівін, при цьому, зазначив, що проблеми з ефективністю роботи поліції слід вирішувати не розширенням повноважень, а деталізацією умов ефективності поліцейської роботи.

"Більшість з озвучених ними (Міністерством внутрішніх справ, - ред.) проблем вирішуються організаційним шляхом - уточненням і виданням нових алгоритмів дій у типових ситуаціях, наприклад, коли особа ігнорує вимогу надати документи або просто грає "в мовчанку". Існують механізми притягнення до відповідальності, та ж таки "злісна непокора" (ст. 185 КУпАП). Треба лише належно ними користуватися, а не боятися їх застосовувати, тим самим проявляючи бездіяльність", – уклав він.

Нагадаємо, в Міністерстві внутрішніх справ України і Нацполіції України підготували остаточну концепцію жорстких законодавчих змін щодо розширення повноважень правоохоронців, формальним приводом для яких стало вбивство двох патрульних поліцейських.

Раніше міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що МВС України готує пакет законодавчих ініціатив, серед яких буде і імператив презумпції правоти поліцейського.

Експерт Центру політико-правових реформ з адміністративно-деліктного права та кримінальної юстиції Олександр Банчук висловив думку, що Арсен Аваков використовує трагедію з вбивством патрульних поліцейських в Дніпрі, щоб втілити в життя свої ідеї щодо збільшення повноважень українських правоохоронців.

Детальніше про суперечливі законодавчі ініціативи МВС читайте у матеріалі Алли Котляр "Наділені vs обділені" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".