Гуменюк відреагувала на звинувачення журналістів щодо заборони на висвітлення злочинів РФ

Керівниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк відреагувала на заяву журналістів із вимогою звільнити її з посади через перешкоджання роботі медійників і заборону висвітлювати воєнні злочини Росії. Речниця сказала, що такі твердження «не мають жодного доказу».

Про це Гуменюк розповіла в етері «Радіо Свобода».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Повістка як помста: Медіарух вимагає відкрити кримінальну справу на працівників СБУ та ТЦК

Зокрема вона прокоментувала ситуацію з доступом журналістів до підтоплених населених пунктів Херсонської області після підриву Каховської ГЕС.

«Жодних порушень від пресцентру не було. Висвітлення трагедії відбувалося навіть у надскладних умовах. Протягом тижня після підриву опрацьовано понад 800 запитів у спрощеному порядку і всі пресофіцери відпрацювали оперативно. Тому заяви медійників ‒ це абсолютна неправда», ‒ зазначила Гуменюк.

За її словами, доступ надавався «з огляду на безпеку операцій».

«Під час війни ми працюємо над тим, щоб безпека операцій була збережена. А операція як бойовий компонент стратегічного планування знаходиться у введенні командувача і його рішення є визначальним», ‒ підсумувала речниця.

Напередодні у своєму зверненні до вищого військового керівництва країни журналісти вказали, що Гуменюк невиправдано довго блокувала доступ до постраждалих територій на півдні і її дії негативно вплинули на обороноздатність регіону.

Нагадаємо, представники українського громадянського суспільства звернулися до влади із закликом припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Поліція відкрила провадження через перешкоджання роботі журналіста Ніколова

Внутрішній фронт України проти корупції, непрофесіоналізму та злочинної бездіяльності влади тримається на кількох десятках людей. Однак зараз їх системно намагаються з цього фронту демобілізувати, аби створити «марафон тиші». Про причини тиску на журналістів та можливі наслідки для країни писали Інна Ведернікова та Тетяна Безрук у статті «Внутрішній фронт. Хто й навіщо тисне на антикорупційних журналістів і активістів».