Грошей на тестування "немає", але МОЗ освоїв лише 3,5% виділених з коронавірусного фонду коштів

21 вересня, 2020, 16:47 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Сьогодні тест на ковід став таким собі тестом на достаток, кмітливість та вміння долати труднощі.

Грошей на тестування
© tvoemisto.tv

Україну почали готувати до пандемії COVID-19 задовго до спалаху захворювання. На початку березня запровадили жорсткий карантин, на початок квітня припав секвестр бюджету: були порізані як державний, так і місцеві бюджети, а левову частку коштів переспрямували під ковід.

Передбачалося, що держава відреагує на ситуацію і допоможе впоратися з нею регіонам. Але за час, поки люди сиділи вдома, а економіка країни втрачала кров, нічого не відбулося. Чому - розбиралася ексдиректорка Директорату медичних послуг МОЗ Оксана Сухорукова.

«Регіони залишилися з проблемою сам на сам і питання забезпечення лікарень засобами індивідуального захисту мусили вирішувати самостійно. Єдина поставка біокостюмів, яку зробив МОЗ, супроводжувалася шаленим скандалом. Костюми було закуплено за вищою ціною, терміни поставок – зірвано, а обіцяних сертифікатів при цьому ніхто так і не побачив», - пише Сухорукова для ZN.UA.

На початку травня МОЗ вніс зміни до Постанови №65 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році», згідно з якими до Програми медичних гарантій включили чотири пакети на ковід:

  1. стаціонарна допомога в опорних лікарнях;
  2. екстрена медична допомога;
  3. мобільні бригади;
  4. квітневий пакет - для тих, хто лікував хворих до прийняття алгоритму щодо госпіталізації.

Фінансування тестування на коронавірус в цих пакетах не передбачено. Ба більше, оплата роботи мобільних бригад залежить від кількості тестів методом ПЛР і зовсім не залежить від кількості тестів іншими методами. Проведення тестів на антитіла (ІФА) коштом держбюджету - теж. Тож чиїм коштом цей бенкет?

«Відповідь на запитання, як завжди, швидка проста й неправильна – з місцевих бюджетів. Тих самих, які вижали ще в березні: спочатку – на 300% доплат до зарплати медиків, а потім – на облаштування лікарень. За все це гордо відзвітував міністр охорони здоров’я Максим Степанов», - зазначає авторка.

При цьому міністр поклав обов'язок тестування медперсоналу опорних лікарень, первинки і пацієнтів, які госпіталізуються на планові операції, на плечі місцевих бюджетів, тобто за рахунок коштів, яких уже немає. Тож питання тестування залишається проблемою пацієнтів.

З 63,4 млрд грн Фонду боротьби з COVID-19 і його наслідками лише 16,3 млрд грн були виділені на сферу охорони здоров'я. Безпосередньо МОЗ - 14,3 млрд грн, зокрема:

- 0,1 млрд грн - на закупівлю апаратів ШВЛ;

- 3 млрд грн - на забезпечення лабораторій МОЗ і ЗІЗ;

- 5,3 млрд грн - на обладнання для опорних лікарень;

- 6 млрд грн - на надбавки і зарплати медпрацівникам.

За даними Мінфіну, з виділених коштів МОЗ витратив лише 0,5 млрд грн - на лабораторні центри та засоби індивідуального захисту. Це 3,5% від суми в 14,3 млрд грн, або 16,7% - від виділених на забезпечення лабораторій МОЗ та ЗІЗ 3 млрд грн. Ще 100 млн грн будуть сплачені після завершення всіх процедур із закупівлі апаратів ШВЛ.

І все це при тому, що коронавірусне тестування в країні сьогодні фактично стало тестом на виживання, і йдеться не про сам ковід, а перш за все про доступ до медицини.

«Сьогодні тест на ковід став таким собі тестом на достаток, кмітливість, уміння долати труднощі і знаходити кошти мінімум на кілька ПЛР-тестів, якщо ти не дай Боже захворів», - зазначає Сухорукова.

За право потрапити до лікарні, за право поїхати у відрядження за кордон люди повинні платити приватним лабораторіям, перелік яких зазначений на сайті МОЗ.

«І це ще якось можна було б зрозуміти, якби коштів дійсно не було. Але вони, як свідчать дані Мінфіну, є!», - підкреслює авторка.

Крім того, ще напикінці березня - початку квітня приватні лабораторії пропонували повністю безкоштовно допомогти в побудові лабораторної служби для діагностування коронавірусної хвороби державою. Про це під дописом ексзаступника міністра МОЗ Павла Ковтонюка в Facebook нагадав співробітник компанії «Сінево».

Йдеться про чотири великі централізовані лабораторії, які швидко і ефективно обробляли б біоматеріал в режимі 24/7 з великою пропускною здатністю (що можливо лише за умови централізації)

«Синево», за словами співробітника, запропонувала також «безкоштовно використовувати компетенції лабораторії щодо централізації, її адміністративний і лабораторний персонал, обладнання, IT-рішення, procurement і багато іншого». Але Мінохоронздоров'я відмовилося.

«Тепер же Максим Степанов вкотре заявляє про можливість залучення приватних лабораторій. Коли і як це станеться? », - запитуєтсья експертка.

Допоки пацієнт знову не повернеться у фокус охорони здоров'я, порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих, нагадує Оксана Сухорукова. Миємо руки, носимо маски, дотримуємося дистанції.

Читайте також: В МОЗ розглядають можливість проходження ПЛР-тестів в приватних клініках за державний кошт

Більше про те, що з приводу тестування говорить чинне законодавство; чи є у держави на це кошти і як вони витрачаються, читайте в матеріалі Оксани Сухорукової «Право на життя, або Тест на достаток» для ZN.UA.

По матерiалам: ZN.UA / Підготував/ла : Ольга Чекис
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК