Християни східного обряду святкують Великдень

19 квітня християни східного обряду відзначають свято Христового Воскресіння чи Великдень. У цей день християни згадують події, які описуються в Євангеліє: у п'ятницю після суду Христос був розп'ятий, а в неділю воскрес. Свято є символом перемоги життя над смертю.

Історія святкування Великодня

У перші століття християни святкували Великдень в різний час. Так, на Сході, в Малій Азії, святкування припадало на 14 день місяця нісана (березень-квітень). На Заході ж свято святкували в першу неділю після весняного повного Місяця.

Єдине час святкування Великодня встановив Перший Вселенський собор: Великдень відзначають у першу неділю після першого весняного повного Місяця – між 4 квітня та 8 травня.

Після масштабної реформи календаря в XVI столітті католики і православні почали відзначати Великдень у різні дати, проміжок між якими може становити до декількох тижнів. Так, цього року християни західного обряду відзначали Великдень 12 квітня, а східного – 19 квітня.

Великодню передує 40-денний Великий піст, який завершує Страсний тиждень. В суботу увечері в храмах проводять великодні богослужіння.

Традиції святкування Великодня

Спати в ніч перед святом не прийнято: необхідно відвідати церковну службу і освятити великодній кошик. Цьго року у зв'язку з карантином віруючі не можуть бути присутніми на службі в церкві, але можуть подивитися її онлайн.

У цей день прийнято вітати одне одного словами "Христос воскрес!" і відповідати на них "Воістину воскрес!".

Вважається також, що саме цими словами Марія Магдалина вітала імператора Тіберія і подарувала йому яйце. Той не повірив Марії і сказав, що повірить у воскресіння Христа, сказавши, що це так само неможливо, як якби біле яйце стало червоним. І тоді сталося неможливе: яйце почервоніло. З цим пов'язаний звичай фарбувати яйця до свята.

Першими стравами, які необхідно з'їсти на Великдень, є яйце і паска.

В Україні також діти грають у "битки", з'ясовуючи, чиє яйце виявиться міцнішим.