Герасимчук про евакуацію дітей за кордон: «Найбільша проблема – це неспівпадіння законодавство України із законами ЄС»

Через повномасштабне вторгнення РФ мільйони українців, серед яких і діти, були змушені покинути свої домівки. Зокрема, українці рятуються від війни й за кордоном. Про труднощі, які виникають при евакуації дітей за кордон, в інтерв’ю ZN.UA розповіла радниця-уповноважена президента з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук. З нею поспілкувалася Алла Котляр.

Уповноважена розповіла, що за фінансової підтримки ЮНІСЕФ Координаційний штаб  з питань захисту прав дітей у воєнний час виїжджав у країни, які найбільше приймають і наших дітей — в Польщу, Німеччину та Італію. Там дивились, як розміщені українські діти, яким чином туди потрапили, хто евакуйовував, чим забезпечував. Передусім йдеться про організовані групи. Також члени штабу, включно із Герасимчук, зустрічалися з урядовими структурами цих країн.

«Найбільша проблема – це те, що законодавство України щодо певних питань не співпадає із законодавством країн ЄС. Наприклад, в Україні дитина від 16 до 18 років може вільно подорожувати і не потребує супроводу. В країнах ЄС дитина до 18 років потребує супроводжуючого. Дитина від 16 до 18 років, що без проблем виїхала з України, в інших країнах вважається дитиною без супроводу, і їй призначають тимчасового опікуна. І це є проблемою, бо громадяни України не розуміють, хто такий тимчасовий опікун і які повноваження має щодо дітей», – зазначила Герасимчук.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

З початком повномасштабної війни евакуювати вдалося не всі заклади з дітьми: чому так сталося?

Ще однією проблемою вона назвала ситуацію з сімейними формами виховання. Адже в Україні їх велика кількість – патронатна сім’я, прийомна сім’я, сім’я опікунів, піклувальників, дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ). 

«В країнах ЄС форма одна — фостерна сім’я. Урядам цих країн важко зрозуміти наше різнобарв’я. В Італії, наприклад, не розуміють, що таке ДБСТ, хто такі батьки-вихователі і які вони мають повноваження. Тому там, знову ж таки, призначають свого тимчасового опікуна. Це має певні складнощі, бо є вже сформована сім’я, тато й мама вихователі. Вони дуже переживають і не знають, як відноситись до призначеного опікуна», – пояснила уповноважена.

Герасимчук вказала, що представники штабу стикнулися з різними ситуаціями. Зокрема, родина, яка виїжджає за кордон, повинна розуміти, куди і з ким вона їде. Адже за словами уповноваженої, є випадки, коли волонтери й організації різного спрямування пропонували людям допомогу, обіцяли, що привезуть в хороше місце, забезпечать супровід, переклад. 

«Дійсно привозили, поселяли, а потім залишали без супроводу і перекладу. Між тим, мовний бар’єр створює багато різних проблем. Людям важко зрозуміти, як їм оформити соціальні виплати, отримати підтримку, як влаштувати дитину в школу тощо. Тобто люди зопалу погоджуються, не прорахувавши всіх варіантів розвитку подій, а потім часто ще й мовчать про це. Це — по-перше», – заявила Герасимчук.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Мадонна передасть частину грошей від продажу NFT-колекції для допомоги дітям з України

А по-друге, як зазначила уповноважена, батьки-вихователі або опікуни знають, якщо вони перетинають кордон, то зобов’язані в однодений термін поставити всіх дітей на консульський облік. За її словами, Україна має чітко розуміти, де знаходиться дитина й звідки її потім забирати. Однак є випадки, коли організація, що привезла людей з дітьми за кордон, запевнила їх, що на консульський облік ставати не треба, бо це купа проблем. А потім сім’ю умовляють переміститись в іншу країну. Наприклад, з Німеччини — в Америку. 

«Батьки-вихователі дуже переживають і не розуміють, що їм робити далі, адже, погодження від уповноваженого органу в Україні отримали саме на переміщення в цю країну, а не іншу. Такі проблемні ситуації виникають, коли люди не до кінця знають свої права та обов’язки і «ведуться» на не дуже чесні ігри різних організацій і волонтерів, які їх вивозили», – підсумувала Герасимчук.

Зазначимо, що до Координаційного штабу з питань захисту прав дітей в умовах воєнного часу входять 11 міністерств, народні депутати ВРУ, різні відомства та представники громадського сектору, міжнародних організацій, експерти. Він інформує громадян України, яким чином їм потрібно діяти, які документи готувати й що перевіряти, в’їжджаючи в іншу країну, з ким тримати зв’язок. Консульський облік — це обов’язково.

Повідомлялося, що понад 650 дітей постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ. За офіційними даними ювенальних прокурорів 229 дітей загинуло та понад 421 поранено.