Харків став "лакмусовим папірцем" для нової України – The Economist

Молодий відео художник Микола Рідний живе в 3 за 40 кілометрів від російського кордону. Його останнє відео з зображенням мирних вулиць на тлі звуків заворушень нагадує про події дворічної давнини, коли місто мало не потрапило в руки проросійських сепаратистів. Тоді Харків мало не повторив долю окупованого російськими силами Луганська і Донецька.

Сьогодні місто стало "лакмусовим папірцем", який покаже, чи зможе Україна задовольнити російськомовне населення і стати функціональною країною. Про це пише The Economist.

Думки щодо того, наскільки Харків близький до створення чергової "народної республіки", дуже відрізняються. Більшість мешканців гадають, що насилля прийшло ззовні і хтось заплатив за те, щоб автобуси везли з Росії людей, які влаштували напади на прихильників Майдану. Інші, такі як Рідний, переконані, що в самому Харкові є багато тих, хто підтримує російську окупацію.

"Люди знають, що їхні сусіди підтримували російську сторону", - каже він.

Видання пише, що Харків завжди був більш величним, ніж його замурзані вугіллям сусіди. На початку 1800-х років місцеві вугільні магнати збудували в місті яскраві особняки. А в часи СРСР місто стало центром інженерної думки. Місто пишається літаком ХАІ-1, який виставлений у музеї Харківського авіаційного інституту. Це був перший європейський пасажирський літак з шасі, яке під час польоту прибиралося. Також місто пишається пілотом Валентиною Гризодубовою, яка побила світовий рекорд в 1930-х роках.

Сьогодні, при те, що авіаційний інститут наповнений українськими і іноземними студентами, авіаційний завод, закріплений за ним, не працює. Виробництво було зупинене кілька років тому. Втрата російського ринку завдала смертельного удару по державних компаніях-монополістах, які потребували модернізації. "Харківський тракторний завод" призупинив виробництво. Виробник турбін для атомних електростанцій "Турбоатом" втратив велику частину своїх контрактів, так само як і "Танковий завод Малишева". Тяжко уявити, звідки можуть прийти інвестори, готові вкласти гроші в ці підприємства. Іноземці бояться інвестувати в Харкові через його дуже близьке розташування до російського кордону. А українські багатії інвестують в товари і нерухомість.

Для молодих інженерів, яких готує місто, перспективною індустрією стали новітні інформаційні технології. Більше 200 ІТ-компаній працевлаштували 14 тисяч розробників програмного забезпечення в Харкові. Вони працюють з великими компаніями з Європи і США. Павло Науменко очолює колишній авіаційний завод, який зараз виробляє електроніку для безпілотників. Він вважає, що Харків може стати технологічним центром в масштабах країни і наблизити її до "світлого майбутнього".

Видання пише, що головна перешкода на цьому шляху – погане врядування. І мер Харкова Геннадій Кернес головний приклад цього. Звинувачений у шахрайстві в 1990-х роках, Кернес тепер займається дуже непрозорим бізнесом в сфері медіа, телебачення і на ринку нерухомості.

Завдяки показовим витратам на побудову нової православної церкви і парку розваг для дітей, він здобув прихильність 66% харків'ян на виборах в жовтні. Опозиційний активіст Дмитро Дробот каже, що суперники Кернеса були "технічними кандидатами". Їхня участь у виборах була потрібна для того, щоб розпорошити голоси.

"Реальна політика" відбувається за кулісами і стає очевидною лише тоді, коли призводить до спалаху насильства. Під час кризи два роки тому Кернес підтримував проросійські сили, а потім в останній момент перейшов на інший бік. Невдовзі після того його підстрелили. Тепер він змушений їздити на інвалідному візку. В лютому "один з його старих друзів був застрелений на місцевому цвинтарі".

В цей же час, усі реформаторські ініціативи в Україні зіштовхуються з корупцією. Правозахисники з Харкова переконані, що щонайменше половину усіх суддів потрібно звільнити, а прокурорів – ще більше. Директор програми прийому біженців, яку фінансує Німеччина, каже, що її літні клієнти "моляться на корумпованих лікарів". Тому вона не може викрити випадки підкупу, адже в такому разі біженці залишаться зовсім без медичного лікування. Інша антикорупційна організація, яку фінансує Захід, стверджує, що боротьба з корупцією в Україні схожа на гру в піжмурки.

"Ми викриваємо одну схему, а корупціонери вигадують нову, більш складну", - цитує видання неназвану організацію.

Ніхто не вважає, що так звана "Харківська народна республіка" може раптом з'явитися найближчим часом. Війна, розв'язана проросійськими бойовиками, зруйнувала економіки Донецька і Луганська.

"Люди знають, що там немає майбутнього", - каже Дробот.

З іншого боку, Харків ніколи не був таким ідеалістичним, як Київ і не дуже вірив у обіцянки, які були озвучені на Майдані. Тепер харків'яни бачать, що їхній скепсис виправданий. Розчарований, сповнений потенціалу і стримуваний поганими лідерами, Харків багато в чому здається Україною в мініатюрі.

"В 2014 році в місті краном скинули величезну статую Володимира Леніна, лишивши від нього лише розбитий постамент. Київським новим революціонерами доведеться постаратися, щоб з ними не сталося те ж саме", - йдеться в статті.

Раніше видання Washington Post писало, що західна фінансова допомога підживлює корупцію в Україні. Автори вважають, що навіть зараз в Україні процвітає корупція у державних структурах високого рівня. Вони нагадують про політичну кризу, яка закінчилася не так давно призначенням нового уряду. Проблеми почалися з відставки міністра фінансів Айвараса Абромавічуса, яка виявила, що "скромні успіхи економічних реформ були змиті безкарністю на "верхівці" і відсутністю прогресу в реформуванні громадських служб". А в Держдепартаменті США заявляли, що корупція залишається однією з головних турбот українців.