Звернення зокрема підписали Леонід Кравчук, Левко Лук'яненко, Володимир Василенко, Володимир Горбулін, Дмитро Павличко, Іван Драч, Борис Тарасюк, Володимир Огризко, Олександр Скіпальський, Микола Жулинський, Іван Дзюба, Василь Шкляр, а також відомі історики Юрій Шаповал, Володимир Сергійчук, Станіслав Кульчицький та десятки інших знаних українців.
Звернення було ініційоване у відповідь на порушення парламентом Польщі домовленостей щодо спільної оцінки польсько-українського протистояння у 1943-1945 роках.
Ініціатори звернення запропонували Верховній Раді проголосити 23 вересня Днем польських репресій супроти автохтонного українського населення Галичини. Саме в цей день у 1930 році Президія Ради міністрів та міністерство внутрішніх справ ІІ Речі Посполитої ухвалили рішення про широкомасштабні антиукраїнські репресивні заходи, офіційно названі польською владою "пацифікацією".
Також пропонується визначити 25 грудня як День пам'яті геноцидного винищення польським підпіллям автохтонного українського населення на споконвічних українських землях. Саме в цей день у 1942 році польські збройні формування розпочали масові вбивства українців. Крім того, пропонується встановити 28 квітня Днем пам'яті українців, що стали жертвами насильної депортації польською державою. Саме цього дня в 1947 році польські державні каральні органи розпочали операцію "Вісла".
Ініціатори звернення відзначають, що хочуть у такий спосіб спонукати парламент Польщі скасувати постанови Сенату від 7 липня та Сейму від 22 липня 2016 року як такі, що підривають довіру між нашими народами, суперечать історичній правді та ставлять під загрозу стратегічне партнерство між Польщею та Україною.
Нагадаємо, 24 серпня 2016 року в Києві президент України та президент Республіки Польща підписали спільну декларацію.
Як і писав оглядач DT.UA Володимир Кравченко у своїй статті "Бої за історію", у декларації немає згадок про Волинську трагедію.