Представники Міністерства і науки України разом з міністром Лілією Гриневич відповіли на запитання експертів Венеційської комісії, які стосувалися різних підходів до навчання дітей з різних меншин, строків та інструментів імплементації мовної статті закону "Про освіту".
Як повідомляє прес-служба МОН, "експерти із занепокоєнням сприйняли запропонований підхід, коли для кожної національної меншини індивідуально визначаються умови імплементації статті".
Гриневич заявила, що освіта в школах кожної з меншин має свої потреби, щоб на виході отримати відповідну якість. Зокрема, йшлося про те, що польська та болгарська мови належать до слов'янської групи, тому тут потрібен один підхід, а угорська та румунська – це мови іншої групи, і підхід має бути вже іншим.
"Знаєте, є жарт про те, як зайцю, пташці та черепасі дали завдання за однаковий час пробігти певну дистанцію. На цьому прикладі очевидно, що уніфікований підхід для всіх – хибний шлях. Наша ціль – привести всіх українських дітей до певного рівня оволодіння українською мовою на етапі закінчення загальної середньої освіти, враховуючи потреби тієї чи іншої групи", – зазначила міністр.
Експерти Венеційської комісії перебувають в Україні з 30 до 31 жовтня. Протягом цього часу вони зустрічаються з представниками національних меншин в Україні, представниками МЗС, МОН України та депутатами Ради.
Закон "Про освіту" набув чинності 28 вересня. Згідно ст. 7 закону, починаючи з 1 вересня 2018 року дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати мовою нацменшини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову. З 5-го класу діти будуть починати вчитися державною мовою, а мову національної меншини вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини відноситься до мов Європейського Союзу, то нею можливе викладання однієї або декількох дисциплін.
11 жовтня президент України Петро Порошенко на пленарному засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи в Страсбурзі пообіцяв імплементувати висновки Венеціанської комісії в закон про освіту.
26 жовтня міністр освіти і науки Лілія Гриневич на зустрічі з представниками польських громадських організацій і шкіл у Львові зазначила, що єдина межа, яку ніхто переступить, полягає в тому, щоб "ми могли вчити дітей вільно говорити державною мовою".