FT: Вступ України допоможе втілити мрію Франції про більш рішучий ЄС

Спільний візит в Київ лідерів Франції, Німеччини, Італії й Румунії був переломним моментом. До нього питання про те, чи отримає Україна статус кандидата на вступ в ЄС, було відкритим. Тепер зрозуміло, що це станеться. Тим більше, що Єврокомісія рекомендувала надати такий статус Києву наступного ж дня.

Для трьох лідерів Західної Європи, чиї відносини з президентом України Володимиром Зеленським інколи були напруженими через їхню надто слабку реацію на війну, поїздка в українську столицю стала певного роду спокутою, - пише в статті для Financial Times оглядач Мартін Сандбу. Він зауважує, що президент Франції Еммануель Макрон вчивнив би особливо нерозумно, якби продовжив відкидати прохання Зеленського надати його країні статус кандидата на вуступ в ЄС.

Це було б не просто дипломатичним промахом, а й глибокою геополітичною помилкою, якби Україні цей статус не надали б. Впродовж місяців відколи Київ подав свою завку, обороняючись при цьому у війні, була озвучена ціла низка побоювань. Що статус кандидата - символічний. Що шлях до реального членства довгий і тернистий. А ЄС став би нездатним функціонувати зі ще більшою кількістю країн-учасниць. Тому потрібно реформувати його систему управління, перш ніж прийняти когось в союз. Потім був аргумент, що ЄС навряд чи прийме у свій склад Україну. Тому було б жорстоко і нерозумно давати їй марну надію. І це була найбільш цинічна форма протесту проти українського кандидатства. Автор зауважує, що всі ці твердження - повна нісенітниця. Звісно, процеси прийняття нових членів і ухвалення рішень в ЄС потребують змін, щоб  вони стали більш ефективними. Але це не причина не давати Україні статус кандидата.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Данія не блокуватиме надання Україні статусу кандидата на вступ в ЄС — міністр

Насправді запуск переговорів з Україною про вступ - це найкраща нагода для ЄС почати вирішувати всі ці проблеми. І якщо статус кандидата справді «лише символічний», його надання тоді нічого не коштує. І якщо ЄС відмовить Києву, це лише викриє його малодушність. В центрі дебатів щодо українських амбіцій лежить різниця в підходах. В турбулентному світі чи повинен ЄС намагатися ізолювати своїх громадян від глобальних проблем в межах своїх кордонів? Чи все ж блок повинен використи свою силу, щоб перетворити ці проблеми в щось більш прийнятне? Різниця між ізоляцією й участю або між адаптацією і впливом на світ, що змінюється, - це те, що спадає на думку, коли постає питання, що робити з Україною. Ключ до відповіді - це позиція Франції.

Макрон постійно просував ідею більш активного ЄС, який би формував світ навколо себе. Але він дотримується традиційної французької позиції, яка передбачає, що зовнішня сила походить від внутрішньої узгодженності. Французький політичний істеблішмент схильний просувати поглиблення співпраці всередині ЄС, а не розширювати його за рахунок прийняття нових країн. Він завжди розглядав розширення як перешкоду для посилення впливу Франції через ЄС. Звідси і всі наполягання на необхідності вирішити проблему вето, щоб пришвидшити процес ухвалення рішень. Макрон також закликав до створення ширшої «Європейської політичної спільноти», яка б включала країни, які ще не готові до вступу в ЄС або ніколи цього не зроблять. У випадку України, а також західних Балкан французькі чиновники швидко вирішили, що ЄС зі ще більшою кількістю країн-учасниць буде паралізований.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

The Guardian: Вступ України в ЄС - стратегічний інтерес Європи

Але війна Владіміра Путіна проти України зробила таку точку зору нежиттєздатною. І не тому, що загроза надмірної громіздкості нереальна. А тому, що якщо мета - це привабити більше країн прийняти європейський спосіб життя й обмежити ті сили, які намагаються його підірвати, тоді ніщо цьому не сприяє більше, ніж прийняття України в європейську систему правил. Кращої можливості немає і ніколи не буде.

Єврокомісія зауважила, що Україна вже прийняла низку правил ЄС. Київ дав відповіді на всі запити Брюсселя в дуже короткі терміни, попри війну. Українське лояльне до Заходу громадянське суспільство хоче використати статус кандидата на вступ в ЄС, щоб тиснути на політиків, вимагаючи більше реформ. Іншими словами, це той випадок, коли реальний імпульс розширення піде на користь меті Франції зробити ЄС більше рішучим, а не нашкодить їй. Напруга між метою і засобами у французькому мисленні зберігається. Але візит Макрона в Київ може стати щонайменше визнанням цього.