Підтримати
Війна змінює дуже багато. Чотири місяці тому лідери Франції, Німеччини й Італії навіть не думали, що будуть підтримувати бажання України приєднатися до ЄС. Але у четвер вони прибули в сонячний Київ саме для цього.
Якщо наступного тижня на саміті ЄС країни приймуть позитивне рішення після схвальної рекомендації Єврокомісії, це може стати «одним з ключових європейських рішень першої третини 21-го століття», як сказав президент Володимир Зеленський. Це буде початком нового раунду розширення ЄС на схід, який буде не менш важливим, ніж був перший. Тоді вперше після Холодної війни в союз прийняли низку країн: від Естонії до Болгарії. Як говорив грецький філософ Геракліт: «Війна - мати усього».
Про це на сторінках The Guardian пише британський історик Тімоті Гартон Еш. Він наголошує, що є дві вагомі причини зробити Україну країною-кандидатом на вступ в Євросоюз. По-перше, тому що Україна заслужила це. А по-друге, це відповідає довгостроковим інтересам всіх європейців. І друга причина набагато важливіша, ніж перша.
«Українські прагнення приєднатися до ЄС не з’явилися вчора. Я ніколи не забуду, як стояв на холодному Майдані Незалежності в Києві під час Помаранчевої революції в 2004 році. Я ніколи не бачив стільки прапорів ЄС у європейських столицях. Через 10 років після того в 2014 році у Києві знову спалахнули протести, коли президент Віктор Янукович відмовився підписувати угоду про асоціацію з ЄС. І ті протести охрестили як Євромайдан», - згадує Еш.
Війна лише підтвердила це давно закріплене бажання українського народу. Від самого початку президент Зеленський зробив статус кандидата на членство в ЄС одним з трьох головних запитів до Заходу на рівні з передачею зброї і запровадженням санкцій. Останні опитування свідчать, що в центральних і західних регіонах України 89% жителів підтримують вступ в ЄС. Ніхто не сумнівається, що українці зараз б’ються і гинуть за Європу. Пояснюючи позитивне рішення Єврокомісії, високопоставлений чиновник з Брюсселя сказав: «Комісія не забула, що Україна - єдина країна Європи, де люди загинули, де їх розстріляти, тому що вони вийшли на вулиці з прапорами ЄС. Ми зараз не можемо сказати їм: вибачте, друзі, ви тримали не ті прапори».
Але це також стратегічний вибір для Європи загалом. Питання стоїть не лише про другу найбільшу країну на континенті. Окрім рекомендації, що Україна повинна отримати статус країни-кандидата, «розуміючи», що потрібно зробити певні кроки, Єврокомісія також запропонувала такий же статус Молдові, затиснутій між Україною і Румунією. При цьому було зазначено, що Кишиневу потрібно провести деякі широкі зміни. Також було ухвалене рішення запустити процес переговорів про вступ Албанії і Північної Македонії в ЄС. Окрім того, в черзі стоять інші країни західних Балкан, Грузія, і, можливо, одного для до союзу приєднається демократична Білорусь.
Якщо все провести правильно, це друге велике розширення на схід зробить Євросоюз не просто більшим, а й більш самодостатнім у питанні продовольчої безпеки, сильнішим з військової точки зору. Також збільшиться його потенціал економічного зростання.
«Ми, європейці, будемо більш здатними захищати свої інтереси і цінності в часи, коли ми опинилися між реваншитською Росією, дедалі потужнішим Китаєм і США, які втрачають вплив», - пише Еш.
Це розширення ЄС буде також вимагати подального поглиблення інтеграції. Інакше спільнота з 35 країн не буде здатна функціонувати. В довгостроковій перспективі вступ України, Молдови і Грузії в ЄС буде означати, що Росія нарешті буде змушена змиритися з втратою імперії і почати шукати нову роль як сучасна національна держава. Історія Британії доводить, що цей процес може бути дуже тривалим. Тож друге велике розширення буде черговим кроком на зустріч створення цілісної і вільної Європи.
Звісно, на шляху до цієї мети буде дуже багато «якщо» і «але». Країни, такі як Нідерланди, Данія і Португалія, все ще намагаються ускладнити, якщо не заблокувати навіть перший крок. «Велика трійця» ЄС, в якій Італія замінить Велику Британію, може взяти гору на саміті наступного тижня. Але чи буде політична воля для того, щоб підтримувати довгострокову стратегію розширення? Ціна відбудови України буде величезною. Шкода від війни вже оцінюється в 150 мільярдів доларів. В України буде шанс відбудуватися і стати кращою, але лише за умови, що значна фінансова підтримка з боку Європи буде прив’язана до проведення важливих реформ включно з боротьбою проти корупції.
Зараз в ЄС є широка підтримка такої політики. 66% європейських громадян схвалюють прийняття України в європейське братерство, про що свідчать опитування за квітень. В середньому 57% респондентів у 10 країнах висловили таку ж позицію в останніх опитуваннях, проведених Європейською радою закордонних справ (ECFR). Але цифри ECFR говорять, що підтримка українського вступу в ЄС у Франції, Німеччині й Італії трохи менші, ніж 50%.
Хвиля співчуття до України, яка виникла через війну, поступово згасає. І вся Європа страждає від економічних наслідків COVID-19 і агресії Владіміра Путіна. Тож підтримка в подальшому може піти на спад. Середземноморські країни кажуть: «Ви все говорите про схід, але що робити з півднем?». Тяжке становище країн на Близькому Сході й в Африці, загострене зростанням цін на продовольство через російську війну проти України, може спровокувати нову кризу в регіоні.
Інша загроза полягає в тому, що розширення ЄС відбудеться без необхідного поглиблення інтеграції. Ця ж проблема була великим недоліком першої хвилі розширення. В результаті, Віктор Орбан зруйнував демократію в Угорщині, використовуючи мільярди євро, отримані з фондів ЄС. І в цьому йому допомогла вимога, що всі рішення повинні отримати одностайну підтримку всіх країн. Він також шантажував ЄС за допомогою цієї вимоги, коли країни обговорювали останній пакет санкцій проти Росії.
Еш вважає, що, швидше за все, імпульс розширення згасне. України і Молдова на довго опиняться в підвішеному стані, як і країни західних Балкан, які чекають на завершення процесу вступу вже майже 20 років. Північна Македонія чекає вже 17 років на вступ в ЄС, отримавши статус кандидата ще в 2005 році. Переговори з нею були заблоковані зусиллями Греції, а пізніше Болгарії.
Македонці зберегли надію й продовжили добиватися членства, але в Сербії підтримка вступу в ЄС скоротилася з 70% до 37%. Місцеві еліти в інших країнах можуть вирішити, що їм вигідніше спробувати грати на три фронти, шукаючи способи отримати вигоду від відносин з Європою, Китаєм і Росією. Саме це робить президент Сербії Александар Вучич. В такому випадку східний і південно-східний периметр ЄС стане нестабільним. В ці регіони проникнуть Китай, Росія й інші ворожі сили.
Тож рух вперед переповнений перешкодами і можливими неправильними поворотами. Однак, мандрівка на десятки тисяч кілометрів починається з одного кроку. І принаймні цей перший крок от-от буде зроблений в правильному напрямку.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google