Експерт радить, як в Україні запустити старшу профільну школу і розвантажити бюджет

На початку 2021 року однією з найбільш обговорюваних тем в освіті стала оптимізація мережі освітніх закладів. Змінюється структура деяких шкіл: десь не буде початкової школи, а залишиться лише старша, десь – навпаки. Замість теперішніх загальноосвітніх шкіл, де діти навчаються з 1 по 11 клас, будуть створені окремі гімназії (5–9 класи) і ліцеї (10–11).

Це не сенсація чи чиясь примха, а норми законів «Про освіту» 2017 року і «Про повну загальну освіту» 2020-го.

Однак запуск старшої профільної школи потребуватиме десятків мільярдів гривень упродовж найближчих трьох-п’яти років. Державний бюджет цього може не витримати, пише експерт з питань освіти Українського інституту майбутнього Микола Скиба.

«Вихід може бути у комплексі непопулярних кроків — у державно-приватному партнерстві з можливістю для великих компаній, бізнес-асоціацій, інших стейкхолдерів виступати співзасновниками ліцеїв», - пропонує фахівець.

Не виключено, що доведеться переглянути і вимоги до будівельних норм стосовно шкіл. Зокрема щодо можливості застосовувати технологію швидкоскладального будівництва для зведення нових ліцеїв.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Освіта в Україні: Кабмін готує стратегію розвитку на 10 років, а Зеленський обіцяє реформу

Що відбувається з  мережею шкіл в Україні?  Чому хочуть відокремити у самостійні навчальні заклади старші класи  (ліцеї) та середню школу (гімназії)? Чи готові до цього батьки, вчителі і місцева влада? На яку розтяжку в шпагат посадила  ця  ідея депутатів? Читайте у статті освітнього експерта Миколи Скиби «Операція «Ліцей»  з поправкою на вітер» у ZN.UA.