Експерт називає ключові засади формування нацстратегії щодо молоді в Україні

31 травня, 2020, 18:53 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Чинний проєкт стратегії молодіжної політики не дає відповіді на надважливе запитання: "Для чого мені боротися?".

Експерт називає ключові засади формування нацстратегії щодо молоді в Україні
Соціальний егоїзм - поширене явище серед молоді

Торік Міністерство молоді та спорту підготувало цікавий документ – проєкт Стратегії розвитку молодіжної політики до 2030 року. Однак стратегія не дає відповіді на ключове запитання кожної молодої людини, яка думає про своє майбутнє: "А для чого мені боротися?".

Відповідь на це питання має бути в основі будь-якої національної стратегії щодо молоді в Україні, пише у своїй статті для ZN.UA головний експерт групи Реанімаційного Пакету Реформ "Молодіжна політика" Юрій Юзич.

Чому ж бракує? Бо щонайменше 95% молоді (за різними дослідженнями), як і суспільство загалом, не включені до жодних суспільних демократичних організацій. Формальна більшість громадських організацій діють на папері або взагалі є фейковими, створеними під одну особу. Що це означає в масштабах нашої, найбільшої у континентальній Європі, країни?

"Майже 100% із понад 10 мільйонів молоді виростають соціальними егоїстами (за винятком 20-30 тисяч, тобто 0,2–0,3%, які – на мою суб'єктивну експертну оцінку – хоч якось залучені до реальних демократичних організацій). Егоїстична більшість нормально сприйме стратегію, спрямовану на розвиток компетентності та конкурентоспроможності. Однак абсолютно не зрозуміє, для чого їй долучатися до громадських організацій, платити членські внески, брати відповідальність і звітувати за зроблене у своїх соціальних групах чи організаціях", - пояснює експерт.

За його словами, пріоритет (єдиний на найближчі роки) – вибудувати загальнонаціональні громадянські мережі та рухи. З демократичними осередками до кожної громади (а не з формальними осередками у 50%+1 обласних центрів). Якнайшвидше вийти на рівень соціального включення молоді та громадян взагалі, бодай у 10-15%.

"І вже тоді, виконавши цю базу, можна підтримувати різного роду ініціативи (для нарощення і поширення мереж першочергово)", - додає автор.

Тож єдиний пріоритет молодіжної політики, який може поставити перед собою відповідальний політик, громадський активіст чи підприємець, - інституалізація молодіжних організацій, у яких домінують практики демократичного врядування, наголошує експерт.

Що мала б зробити держава у найближчі 5 років катастрофічної економічної кризи як "у нас", так і "у них"? Побудувати в Україні лінійку молодіжних мереж: до кожного села, до кожної молодої людини (створити молоді реальну можливість долучитись).

"Очевидно, що тут потрібно на законодавчому рівні закріпити визначення інституційної підтримки (підготовка та реалізація відповідних стратегій організацій, навчання волонтерів, забезпечення публічності) та підтримки проєктів, у яких принаймні 20% коштів мало би спрямовуватися на їхнє адміністрування", - підсумовує він.

Читайте також: Єрмак просить регіони знайти "талановиту молодь" для центру

Докладніше про те, як зупинити кадрову катастрофу, яка насувається на Україну, читайте у статті Юрія Юзича "Чому втеча молоді з країни посилиться?" для ZN.UA.

По матерiалам: DT.UA / Підготував : Ольга Чекис
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Ентер або кнопку нижче відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК