Депутати подали до законопроєкту про реформу СБУ понад дві тисячі поправок, а його прийняття є принципово важливим тому що з Держдепу про це вже неодноразово натякали.
Слабкі та сильні сторони законопроєкту щодо реформи СБУ розглядає у своїй статті керівник юридичного відділу Центру протидії корупції Олена Щербан.
На 14 липня текст проєкту закону не був оприлюднений, але після аналізу наявного тексту документа стає очевидним, що Рада не наважилася на повноцінну реформу, хоча і зробила ряд кроків, на які досі не йшов жоден парламент. Позитивним досягненням є створення реальних парламентських механізмів контролю над СБУ, в першу чергу з боку профільного комітету Ради, що має посилити підзвітність служби. Нарешті закладені основи для демілітаризації, що має призвести до зміни культури.
Відомо, що СБУ отримає серйозне посилення у сфері діяльності контррозвідки та продовження слідчих функцій. Паралельне співіснування в одному органі цих функцій має певні ризики, тому що і контррозвідка, і наслідок передбачають серйозне втручання в права і свободи громадян.
Візьмемо, наприклад, іноді необхідну "прослушку". З кримінального процесу, щоб взяти дозвіл на неї, треба обґрунтувати доцільність і необхідність втручання в приватне життя доказами й узгодити у прокурора і в суді. Таке втручання в особисте життя допускається, коли розслідується тяжкий або особливо тяжкий злочин.
Для цілей контррозвідки таке ж клопотання, згідно з проєктом про реформу СБУ, треба буде просто узгодити в суді. Суд може відмовити тільки через формальної невідповідності закону, тому в ході слухань на профільному комітеті Верховної Ради депутати прибрали ризиковану норму, прямо дозволяла в рамках контррозвідки використовувати матеріали "прослушки" в якості доказів у кримінальному процесі.
Ризики використання таких матеріалів в судових процесах все одно залишилися, наприклад, з метою блокування інформаційних ресурсів. Більш того, виключення із законопроєкту дозволу на використання таких матеріалів в суді не означає прямої заборони їх використання в якості доказів.
Також в рамках контррозвідки СБУ надаються повноваження блокувати інформаційні ресурси в судовому порядку, але докладна процедура для цього не передбачена. Для цілей контррозвідки СБУ дозволили надсилати офіційні застереження і рекомендації не тільки держорганам, а й громадянам. Таке повноваження вельми сумнівно та очевидно зможе використовуватися для тиску і з корупційною метою.
СБУ також дозволяють перевіряти кандидатів перед призначенням на відповідальні і особливо відповідальні посади держслужби (наприклад, керівника апарату будь-якого міністерства, Верховної Ради) або адміністративні посади в прокуратурі (керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) щодо їх співпраці з іноземними спецслужбами. Саме за результатами таких перевірок СБУ зможе давати свої офіційні застереження або рекомендації з приводу держорганів і конкурсних комісій, наприклад, не призначати певних осіб на посади. При цьому в службі свавільно зможуть приховувати причини й підстави таких рекомендацій, а отже, і можливість проконтролювати їх обґрунтованість.
Все це далеко не повний перелік спірних нововведень. Детальніше про реформу СБУ в матеріалі представника Центру протидії корупції Олени Щербан "Половинчасті зміни: як Рада реформує СБУ".