Експерт: депутати свідомо залишають лазівки в законодавстві за брехню в деклараціях

Ще в жовтні минулого року Конституційний суд України визнав неконституційними ряд положень антикорупційного законодавства. Були скасовані повноваження НАПК по декларуванню та перевірці доходів і майна посадових осіб. У грудні депутати проголосували за закон про кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях, але його розкритикували через м'якого покарання для порушників, нагадує експерт Центру Протидії Корупції Антон Марчук в статті "Покарання за брехню в деклараціях: як депутати хочуть" кинути "Зеленського і проігнорувати Венеціанську комісію".

Президент Зеленський в січні поточного року подав у ВР законопроєкт, який передбачає посилення покарання за брехню в декларації, включно з поверненням позбавлення волі за злочин. У ньому пропонується встановити поріг в 4,5 млн грн, понад якого чиновнику загрожує в'язниця. Пізніше Венеціанська комісія підтримала законопроєкт президента, внісши пропозицію: зобов'язати посадових осіб повторно подати декларації за 2020 рік або підтвердити вірогідність раніше поданих декларацій.

При цьому депутати своїми поправками показують, що не налаштовані посилювати покарання за брехню в декларації. Нардепи подали майже 70 поправок до законопроєкту.

Нардепи у своїх поправках істотно вийшли за межі первісного законопроєкту і запропонували змінити підхід до декларування майна членів сім'ї.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Венеціанська комісія опублікувала терміновий висновок про законопроєкт Зеленського щодо відповідальності чиновників за брехню в деклараціях

Зараз якщо член сім'ї декларанта не хоче надавати будь-яку інформацію, то саме посадова особа повинна вказати в декларації всю відому йому інформацію, а щодо відсутніх відомостей - вказати, що член сім'ї відмовився їх надати.

Депутати хочуть передбачити декларування тільки тієї інформації про активи члена сім'ї, про які він або вона самі надали відомості. Також вони вимагають в нових статтях Кримінального кодексу вказати, що відповідальність настає за недекларування "відомої суб'єкту декларування інформації". Нібито чинний склад правопорушення "містить елемент суб'єктивності" і робить декларанта залежним від "волі третіх осіб", які можуть відмовитися від надання інформації, надати її в неповному обсязі або неточно.

Експерт Центру Протидії Корупції вважає, що для притягнення посадової особи до кримінальної відповідальності за недекларування сторона обвинувачення повинна поза розумним сумнівом довести, що посадова особа не вказала певні активи навмисно, тобто саме декларанту було відомо про власність, володінні чи користуванні членом сім'ї певним активом. Саме ця група поправок фактично створює дірку в системі декларування, адже декларанти завжди зможуть апелювати до того, що певні активи членів сім'ї відсутні в декларації саме через те, що їм не надали інформацію про активи або певна інформація про активи нібито була невідома самому декларанту.

Детальніше про тонкощі роботи над законопроєктом читайте в статті Антона Марчука "Покарання за брехню в деклараціях: як депутати хочуть "кинути" Зеленського і проігнорувати Венеціанську комісію".