Ексочільник НСЗУ розповів, чому приділялася увага при розробці «Маніфесту здорового суспільства»

Під час розробки «Маніфесту здорового суспільства» багато уваги приділялося тому, якими принципами повинні керуватися люди, що здійснюють зміни, заявив ексочільник Нацслужби здоров’я України Олег Петренко в інтерв’ю ZN.UA. Він також розповів, на які ще аспекти зверталася увага при розробці «Маніфесту».

«Я не буду говорити банальності про вікна, які іноді відкриваються. Дай бог, щоб це були вікна можливостей, а не овертона. Але коли вже є осмислений дискурс, а тим більше покладений на папір, реалізовувати завжди легше. Я завжди наводжу приклад реформи. У 2014--2015 роках група людей переосмислила можливість змін і трансформацій системи, прописала її і поклала на папір. І нібито він пішов у шухляду. В кінці 2015-го ніхто вже не розраховував на якісь активні зміни. Але був документ, який описував трансформацію, в тому числі системи фінансування, дуже подібно до того, як вона насправді відбулася. Він був осмислений і передбачав стратегію з 2015-го по 2020-й роки. І як це не дивно, в цей період вона й реалізувалася в більшій мірі. Якби цього не було, то коли вікно можливостей відкрилося, в нас би не було нічого готового.

2020-й закінчився, ми — 2021-му, і жодної стратегії, яка би описувала на тривалий період подальший розвиток, немає», – зазначив Петренко. 

Він додав, що група людей, які долучалися до минулого документу, збиралися і говорили про проблеми. Однак у випадку з «Маніфестом», за словами ексголови НСЗУ, розробники абсолютно чітко артикулювали для себе, що швидкість призвела до певних помилок. Також обговорювалося те, як їх можна було б виправити; як потрібно відноситись до підбору людей в команді, реалізації трансформацій, їх стабільності, забезпечення сталості. Із цих розмов, як зазначив Петренко, народилася ідея продумати, як можна було б рухатися наступні 10 років, і запропонувати варіант. Бо іншого способу, за його словами, нема.

«Маючи результати змін, які відбулися з нашим відходом, з новою владною командою, в документі ми дуже багато приділили уваги людям в принципі. Тому що без ціннісної основи професіонали стають некерованими. Професіонал може робити як добро, так і зло. Велику увагу в «Маніфесті» було приділено тому, якими принципами повинні керуватися люди, які здійснюють зміни, особливо структурні реформи. Який рівень відповідальності вони повинні на себе брати, і яким чином формується їх ціннісний ареал, щоб створювати команди, які впроваджуватимуть ідеї в життя. Тому що є проблеми», – заявив Петренко.

Також за його словами, було визначено кілька основних блоків. Зокрема, багато говорили про державу та її роль, а також про пріоритезацію. 

«З точки зору піклування держави пріоритетом ми визначили дітей та людей похилого віку, які про себе не попіклуються. А для активного прошарку суспільства мають бути інструменти, які додадуть можливості, в тому числі елементи добровільного страхування, власного вибору», – додав ексголова НСЗУ.

Він додав, що у «Маніфесті» є опис вільного лікаря, бо без його розкріпачення і повернення статусу, який він повинен мати в суспільстві, Україна нічого не отримає. За словами Петренка – це конкретні інструменти, а саме лікарське самоврядування, персональне ліцензування, зміни в медичній освіті. 

«Я дуже вірю в це, але ви розумієте, що початок цих змін і вихід цих лікарів відбудеться через 6-8 років. Це велика історія, якщо ми хочемо, щоб уже в 2030-му вийшли люди, які не віддадуть свою свободу і матимуть належні їхній відповідальності  інструменти для роботи в системі», – додав Олег Петренко.

Він зазначив, що у «Маніфесті» є ще кілька речей, які стосуються безпеки. Адже зараз пандемія, і не лише вона. За словами Петренка «ми дуже серйозно обговорювали те, як здизайнувати систему, щоб вона відповідала цим викликам», – додав ексголова НСЗУ.

«Відповідальні власники. Це – громади. Їх треба готувати. Зараз у сфері децентралізації відкривається як багато можливостей, так і  проблем. Немає інституту спільної власності громад. Керівники ОТГ, не розуміючи, роблять кроки, які нівелюють деякі кроки реформи. Тому відповідальний власник — це в тому числі громада, яка відповідає за здоров’я. Ну і, звичайно, сильні інституції. В тому числі НСЗУ, ЦГЗ, ДП «Медичні закупівлі», ДП «Електронне здоров’я», ДЕЦ. Створення низки інституцій, які реалізують політику. МОЗ залишається тільки формування і донесення політики. Тобто ми говорили і міркували про компактний уряд і функції врядування, ми ніби літали в космосі. Але такий порядок речей: якщо ми про це міркуємо і маємо ідеї, то колись повернемося і будемо впроваджувати», – заявив Петренко.

На зауваження про те, чи не створює Петренко вже вдруге такий собі тіньовий кабінет у сфері охорони здоров’я, ексочільник НСЗУ заявив, що «нема Петренка, Жумаділова, Ковтонюка, Курпіти чи ще когось. Нема персональних історій. Всі — контрибьютори». 

«В мене персонально немає ніякого пієтету до влади як такої. Якщо бути чесним, то я просто нажаханий тим, як в тому числі в НСЗУ люди, яких я брав на роботу, були “вкушені” владою і демонстрували далеко не найкращі, а часто найгірші свої сторони під впливом можливості реалізації владних повноважень. Влада — це велика відповідальність. Мені вона сама по собі не потрібна. Вона потрібна для реалізації змін, структурних реформ. І в першу чергу змін в голові людей. Аби поселити туди думку про те, що те, що вони роблять, виконуючи чиїсь доручення, можна поставити під сумнів... «Маніфест» — це важлива річ, яка конструює майбутнє. Ми заповнили вакуум. На основі цього концептуального документу можна робити стратегію, потім — концепцію, а потім — і технологічний план. Але якщо не буде дотримано основних параметрів, все інше не матиме жодного сенсу.», – додав ексочільник НСЗУ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Ексглава НСЗУ Петренко: «Медгалузь не заллють грошима, адже вкладати звикли в дороги та інфраструктурні проєкти»

З ексочільником Нацслужби здоров’я України Олегом Петренком поспілкувалася редакторка відділу соціум ZN.UA Алла Котляр.