Під час розробки «Маніфесту здорового суспільства» багато уваги приділялося тому, якими принципами повинні керуватися люди, що здійснюють зміни, заявив ексочільник Нацслужби здоров’я України Олег Петренко в інтерв’ю ZN.UA. Він також розповів, на які ще аспекти зверталася увага при розробці «Маніфесту».
«Я не буду говорити банальності про вікна, які іноді відкриваються. Дай бог, щоб це були вікна можливостей, а не овертона. Але коли вже є осмислений дискурс, а тим більше покладений на папір, реалізовувати завжди легше. Я завжди наводжу приклад реформи. У 2014--2015 роках група людей переосмислила можливість змін і трансформацій системи, прописала її і поклала на папір. І нібито він пішов у шухляду. В кінці 2015-го ніхто вже не розраховував на якісь активні зміни. Але був документ, який описував трансформацію, в тому числі системи фінансування, дуже подібно до того, як вона насправді відбулася. Він був осмислений і передбачав стратегію з 2015-го по 2020-й роки. І як це не дивно, в цей період вона й реалізувалася в більшій мірі. Якби цього не було, то коли вікно можливостей відкрилося, в нас би не було нічого готового.
2020-й закінчився, ми — 2021-му, і жодної стратегії, яка би описувала на тривалий період подальший розвиток, немає», – зазначив Петренко.
Він додав, що група людей, які долучалися до минулого документу, збиралися і говорили про проблеми. Однак у випадку з «Маніфестом», за словами ексголови НСЗУ, розробники абсолютно чітко артикулювали для себе, що швидкість призвела до певних помилок. Також обговорювалося те, як їх можна було б виправити; як потрібно відноситись до підбору людей в команді, реалізації трансформацій, їх стабільності, забезпечення сталості. Із цих розмов, як зазначив Петренко, народилася ідея продумати, як можна було б рухатися наступні 10 років, і запропонувати варіант. Бо іншого способу, за його словами, нема.
«Маючи результати змін, які відбулися з нашим відходом, з новою владною командою, в документі ми дуже багато приділили уваги людям в принципі. Тому що без ціннісної основи професіонали стають некерованими. Професіонал може робити як добро, так і зло. Велику увагу в «Маніфесті» було приділено тому, якими принципами повинні керуватися люди, які здійснюють зміни, особливо структурні реформи. Який рівень відповідальності вони повинні на себе брати, і яким чином формується їх ціннісний ареал, щоб створювати команди, які впроваджуватимуть ідеї в життя. Тому що є проблеми», – заявив Петренко.
Також за його словами, було визначено кілька основних блоків. Зокрема, багато говорили про державу та її роль, а також про пріоритезацію.
«З точки зору піклування держави пріоритетом ми визначили дітей та людей похилого віку, які про себе не попіклуються. А для активного прошарку суспільства мають бути інструменти, які додадуть можливості, в тому числі елементи добровільного страхування, власного вибору», – додав ексголова НСЗУ.
Він додав, що у «Маніфесті» є опис вільного лікаря, бо без його розкріпачення і повернення статусу, який він повинен мати в суспільстві, Україна нічого не отримає. За словами Петренка – це конкретні інструменти, а саме лікарське самоврядування, персональне ліцензування, зміни в медичній освіті.
«Я дуже вірю в це, але ви розумієте, що початок цих змін і вихід цих лікарів відбудеться через 6-8 років. Це велика історія, якщо ми хочемо, щоб уже в 2030-му вийшли люди, які не віддадуть свою свободу і матимуть належні їхній відповідальності інструменти для роботи в системі», – додав Олег Петренко.
Він зазначив, що у «Маніфесті» є ще кілька речей, які стосуються безпеки. Адже зараз пандемія, і не лише вона. За словами Петренка «ми дуже серйозно обговорювали те, як здизайнувати систему, щоб вона відповідала цим викликам», – додав ексголова НСЗУ.
«Відповідальні власники. Це – громади. Їх треба готувати. Зараз у сфері децентралізації відкривається як багато можливостей, так і проблем. Немає інституту спільної власності громад. Керівники ОТГ, не розуміючи, роблять кроки, які нівелюють деякі кроки реформи. Тому відповідальний власник — це в тому числі громада, яка відповідає за здоров’я. Ну і, звичайно, сильні інституції. В тому числі НСЗУ, ЦГЗ, ДП «Медичні закупівлі», ДП «Електронне здоров’я», ДЕЦ. Створення низки інституцій, які реалізують політику. МОЗ залишається тільки формування і донесення політики. Тобто ми говорили і міркували про компактний уряд і функції врядування, ми ніби літали в космосі. Але такий порядок речей: якщо ми про це міркуємо і маємо ідеї, то колись повернемося і будемо впроваджувати», – заявив Петренко.
На зауваження про те, чи не створює Петренко вже вдруге такий собі тіньовий кабінет у сфері охорони здоров’я, ексочільник НСЗУ заявив, що «нема Петренка, Жумаділова, Ковтонюка, Курпіти чи ще когось. Нема персональних історій. Всі — контрибьютори».
«В мене персонально немає ніякого пієтету до влади як такої. Якщо бути чесним, то я просто нажаханий тим, як в тому числі в НСЗУ люди, яких я брав на роботу, були “вкушені” владою і демонстрували далеко не найкращі, а часто найгірші свої сторони під впливом можливості реалізації владних повноважень. Влада — це велика відповідальність. Мені вона сама по собі не потрібна. Вона потрібна для реалізації змін, структурних реформ. І в першу чергу змін в голові людей. Аби поселити туди думку про те, що те, що вони роблять, виконуючи чиїсь доручення, можна поставити під сумнів... «Маніфест» — це важлива річ, яка конструює майбутнє. Ми заповнили вакуум. На основі цього концептуального документу можна робити стратегію, потім — концепцію, а потім — і технологічний план. Але якщо не буде дотримано основних параметрів, все інше не матиме жодного сенсу.», – додав ексочільник НСЗУ.
З ексочільником Нацслужби здоров’я України Олегом Петренком поспілкувалася редакторка відділу соціум ZN.UA Алла Котляр.