Джемілєв розповів, скільки людей переселила Росія до окупованого Криму

Масове заселення російською владою Криму російськомовними громадянами з інших регіонів – це примусова зміна демографії півострова, що прирівнюється до військових злочинів. Зараз мова може йти про переселення до мільйона чоловік, заявив уповноважений президента України з питань кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

"Примусова зміна демографічного складу на окупованій території відповідно до Женевської конвенції 1949 року відноситься до розряду військових злочинів. Тому дані, скільки вони (окупаційна влада, – ред.) завезли, ретельно ховаються", - розповів Джемілєв в інтерв'ю "Укрінформу". З посиланням на свідчення кримчан, які залишилися на півострові після 2014 року, він зазначив, що зараз мова може йти приблизно про переселення від 850 тисяч до мільйона осіб.

"Росія зараз повторює приблизно ту ж стратегію, яка застосовувалася в часи першої окупації, за Катерини ІІ. Тоді не було можливості депортувати людей, не було залізниці, вагонів. Вони просто створювали нестерпні умови для життя людей, змушуючи їх мігрувати, внаслідок чого кримські татари за короткий час стали національною меншиною", - наголосив Джемілєв.

За його словами, ФСБ проводить цілий комплекс заходів з виживання кримських татар з рідної землі. "Не так давно ми перехопили одного секретного листа ФСБ на ім'я так званого глави Республіки Крим Аксьонова. Там йдеться про трирічний план ФСБ щодо кримських татар, щоб їх схилити до співпраці з окупаційною владою", - зазначив лідер кримськотатарського народу.

Нагадаємо, 19 грудня минулого року Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію про порушення прав людини в окупованому Криму. Проект резолюції, який було внесено за ініціативою президента України Петра Порошенка, підтримали 70 держав.

У Міністерстві закордонних справ України назвали резолюцію логічним і послідовним підтвердженням рішучої позиції міжнародного співтовариства на підтримку територіальної цілісності України, яка була вперше зафіксована в резолюції 68/262, прийнятій у 2014 році, і розвиненій у резолюції Генасамблеї ООН 71/205 у 2016 році.