Дрон — не іграшка з камерою: без реєстрації дронів і пілотів не обійтися

В Україні зараз дивна ситуація: країна стала одним із головних світових полігонів дронової революції, але правила для цієї революції досі живуть у режимі «потім розберемося». Воєнний стан, польоти цивільних БпЛА заборонені, небо закрите, безпека понад усе. Але проблема не зникла. Дронів стає більше: FPV, квадрокоптери, агродрони, знімальні платформи, саморобні апарати, навчальні комплекти, спортивні моделі. Люди хочуть літати, тренуватися, знімати, тестувати, запускати «десь у полі, де нікому не заважає». І часто справді не мають злого наміру. Але дрон небезпечний не лише тоді, коли його запускає злочинець. Він небезпечний і тоді, коли ним керує ентузіаст із логікою «тут же нікого нема».

Автомобіль теж не стає безпечним лише тому, що водій гарна людина. Тому існують права, техогляд, номери, правила руху і відповідальність. У небі має бути така сама логіка. Бо дрон — не іграшка з камерою. Це те, що може впасти на людину, залетіти до стратегічного об’єкта, створити паніку, завадити авіації або стати інструментом злочину.

Перший млинець нанівець

У Верховній Раді це вже намагалися врегулювати. Законопроєкт №13600 мав унормувати використання БпЛА, його підтримала робоча група комітету з питань правоохоронної діяльності, а до обговорення залучали представників сектора оборони, офісу президента, Державіаслужби та інших структур. Але не вистачило голосів — Рада не підтримала документа у першому читанні. І отут важливо не викинути ідею разом із поганим законопроєктом. Бо реєстрація дронів і навчання пілотів потрібні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

«ППО для бідних», або як Україна почала вигравати у війні дронів — AP

Депутатка Юлія Клименко критикувала проєкт саме за те, що він «заганяє абсолютно всі дрони в реєстр», а також за платну, непрозору реєстрацію, обов’язкове платне навчання й сертифікацію в незрозумілих компаніях. І з цим важко не погодитися, особливо якщо держава робить із безпеки ще один «маленький бізнес на дозволах». Але відсутність закону — ще гірше.

На той час голова Нацполіції Іван Вигівський пояснював логіку реєстру так: він має працювати як державна інформаційна система, аналогічна реєстрації транспортних засобів, але з урахуванням специфіки БпЛА. За його словами, реєстрацію планували в електронному форматі через онлайн-платформу або «Дію», із внесенням даних власника та технічних характеристик дрона.

Безпека «на вагу»

Європа це вже пройшла. У Європейському Союзі діють правила для безпілотників, зокрема, регламенти 2019/947 і 2019/945. EASA (Європейське агентство авіаційної безпеки) пояснює, що з 31 грудня 2020 року реєстрація операторів дронів і сертифікованих дронів стала обов’язковою, а з 2023-го всі польоти у «відкритій» категорії мають відповідати європейським правилам. Логіка проста: не всі польоти однаково ризикові, тому правила мають бути не однаково жорсткими, а пропорційними. До речі, за незаконні польоти — штраф близько 1000 євро.

У ЄС є три базові рівні: open, specific і certified. Для більшості аматорських і низькоризикових польотів — відкрита категорія.

1. Open (відкрита категорія): невеликі дрони, які летять у межах прямої видимості, — найменший ризик для оточуючих.
2. Specific (особлива категорія): для польотів із середнім рівнем ризику — потрібен попередній дозвіл.
3. Certified (сертифікована категорія): польоти з високим рівнем ризику — потребують сертифікації дрона і пілота.

Відкрита категорія дронів поділяється на підкатегорії A1, A2, A3: A1 — дрони до 900 г, A2 — від 900 г до 4,5 кг (більшість спеціалізованих знімальних дронів) і A3 — 4,5–25 кг (великі спортивні моделі та агродрони).

Келлог про українські БпЛА-технології: "Їхня швидкість інновацій і здатність до переробки вражають"

Засновник однієї з найстаріших у Києві шкіл підготовки пілотів БпЛА Дмитро Следюк зазначає, що градація дронів на вагу не надто логічна. Бо, приміром, серед 250-грамових, які у тій же Європі можна використовувати без документів, є зразки, здатні нести кілька грамів вибухівки, чого досить, щоб знищити живу ціль. Як альтернативу Дмитро Следюк пропонує розподіл за призначенням. До речі, є й вікові обмеження.

«До минулого року (в Європі — Ред.) планка була — 16 років, сьогодні — 14. Тобто з 14 років ви вже маєте право отримати ліцензію пілота БпЛА. А до 14 можете літати в присутності сертифікованого пілота. Так само, якщо ви батько і маєте водійські права, то можете вчити сина їздити на авто, навіть якщо у нього немає прав. Але ви поруч і відповідаєте за нього», — пояснив Дмитро Следюк.

Система реєстрації БпЛА в Україні

Модель може бути такою.

Перше: електронний реєстр операторів і дронів. Не паперова фортеця з довідками, а простий кабінет у «Дії» або на платформі Державіаслужби. Власник вносить дані про себе, модель, масу, серійний номер, тип використання: хобі, освіта, спорт, агро, медіа, бізнес, наукові роботи. Дрон отримує унікальний номер, який наноситься на корпус.

Друге: навчання пілотів. Не «курс за 15 тис. грн у фірмі кума повітряного бариги», а державний або акредитований онлайн-курс із тестом. Базовий рівень має бути безкоштовним або за символічну ціну. Людина має знати не лише де кнопка «зліт», а й що таке висота, зона обмежень, втрата сигналу, відповідальність, приватність, польоти біля людей, ризик падіння, батарея, вітер, заборонені території.

Третє: градація за ризиком. Маленький дрон до 250 г, без небезпечного польоту над людьми, може мати полегшені вимоги. Апарат від 250 г — обов’язкова реєстрація оператора. Важчі дрони, FPV, польоти поблизу людей, комерційна зйомка, агрообробка, польоти поза прямою видимістю — вищий рівень сертифікації.

Четверте: карта дозволених і заборонених зон. Пілот має відкривати застосунок і бачити: тут літати не можна, тут можна після заявки, тут можна за базовими правилами, тут тимчасове обмеження через військовий об’єкт, пожежу, евакуацію або роботу авіації. EASA прямо вказує, що країни мають надавати інформацію про географічні зони для дронів у цифровому форматі.

Коли технології випереджають організацію: чому дрони не замінюють системи

П’яте: дистанційна ідентифікація. Це щось на кшталт номерного знака, тільки в повітрі. Правоохоронці або відповідні служби мають бачити, що за дрон летить, кому він належить і хто оператор. Не для того, щоб ганяти весільного оператора з камерою по полю, а щоб відрізнити легальний політ від невідомого об’єкта.

Шосте: відповідальність за наслідки. Якщо людина летить без реєстрації, без сертифіката, в забороненій зоні або перебуваючи у стані сп’яніння, — штраф. Якщо це спричинило шкоду людям чи великі збитки, то кримінальна відповідальність.

Сьоме: винятки для оборони, виробників і навчання. Тут треба бути дуже обережними. Україна не повинна задушити свою дронову екосистему. Війна показала, що FPV, інженери, волонтери, гуртки, стартапи і полігони — це не хобі, а елемент виживання держави. Тому виробники, школи, військові тренувальні центри, наукові установи мають отримати окремий режим: реєстрація є, безпека є, але без бюрократичного горнила.

Оптимальний варіант?

Дрони — це технологія швидка, масова і нервова. Якщо закон просто закрутить гайки, люди його обходитимуть. Якщо закон буде розумний, власники БпЛА самі захочуть легалізуватися, бо це дасть їм право літати, страхування, доступ до полігонів, зрозумілі правила й менше ризику бути переплутаними з диверсантом.

Оптимальний варіант для України — європейська модель, але адаптована до війни. Тобто не вигадувати «українського велосипеда із квадратними пропелерами», а зробити систему, яка вже значною мірою випробувана і працює:

• базова онлайн-реєстрація оператора;
• реєстрація дронів вагою від 250 г;
• безкоштовний базовий тест для аматорів;
• окремий сертифікат для складніших польотів;
• цифрова карта зон у додатку;
• дистанційна ідентифікація для ризикових категорій;
• спрощений режим для освіти, спорту, науки і виробників;
• жорстка відповідальність за польоти поблизу критичних об’єктів, людей, військових зон і в стані сп’яніння.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Україна за допомогою дронів втричі збільшує зону ураження у деяких районах поля бою – The Telegraph

І головне, реєстр не має бути публічним списком «у кого вдома дрон». Це питання безпеки. Але доступ до нього повинні мати уповноважені служби.

***

Україна після війни стане країною сотень тисяч людей, які вміють керувати дронами. Частина з них прийде з фронту, частина — з навчальних центрів, частина — з бізнесу, агросектора, медіа, інженерних шкіл. Тож для всіх цих людей потрібні не заборони заради заборон. Потрібна повітряна культура. Як із дорогами: права не роблять усіх водіїв ідеальними, але без прав і правил дорога перетворюється на металевий зоопарк. Те саме з дронами. Небо не може бути місцем, де кожен запускає що хоче і куди хоче.

Дронова Україна вже народилася. Тепер їй треба видати документи, навчити правил і пояснити: літати можна, але не як горобець після кави. Бо в сучасному світі право на політ починається з відповідальності на землі.