Коли технології випереджають організацію: чому дрони не замінюють системи

Безпілотник «із коробки» далеко не завжди готовий до виконання бойового завдання — у підрозділах безпілотних систем процвітає кустарщина: дрони доводять до потрібних кондицій уже на місці. Такі зізнання доводиться чути від українських військових, які мають безпосередній стосунок до експлуатації БпЛА. Тим часом ворог здатен сфокусувати фінанси й людські ресурси на виконанні конкретного завдання. Це допомагає агресору швидко масштабувати успішні проєкти, зокрема «Шахед / Герань». На превеликий жаль, це відчувають і тил, і передова.

До 70% усіх уражень противнику завдають безпілотники

Чотири роки повномасштабної російської агресії проти України повністю змінили філософію сучасної війни. Гаубиці й танки відійшли на другий план. В авангарді тепер саме безпілотні системи: повітряні, морські, наземні. Це непрохідні kill-зони на лінії зіткнення, це взаємні рейди в глибокий тил. Якщо це ще не війна роботів, то ми вже на її порозі. За підрахунками військових експертів, до 70% усіх уражень противнику в цій страшній війні завдають саме безпілотники. Вони відносно недорогі (порівняно з ракетами та літаками) й малопомітні. Те, що ще зовсім недавно було інструментами для теле- та кінооператорів, конструкціями авіамоделістів і просто іграшками, стало грізною зброєю.

Війна дронів та «Рубікон»: російський підрозділ знищив тактичну перевагу України – FT

Станом на травень 2025 року в Силах оборони України налічувалося понад 420 різних підрозділів БпЛА. До них належать ударні роти, батальйони й окремі бригади безпілотних систем, які використовують широкий спектр розвідувальних, ударних і FPV-дронів. За рік кількість екіпажів зросла всемеро, а підрозділи використовують близько 70 моделей БпЛА.

Підрозділи БпЛА вийшли в публічний простір. Навіщо й чому?

Підрозділи БпЛА, які ще в недалекому минулому були ротами й батальйонами, розрослися до бригад. Наприклад, К-2 — 20-та окрема бригада безпілотних систем ЗСУ — виросла з механізованого батальйону 54-ї ОМБр. Роберт Бровді («Мадяр»), ідеолог і командир 414-го окремого батальйону ударних безпілотних авіаційних систем «Птахи Мадяра», у червні минулого року очолив новий рід військ — Сили безпілотних систем ЗСУ. Загін спеціального призначення Нацгвардії України Lasar’s group («Група Лазаря»), який стартував 2022 року з двох пілотів, нині є одним із найефективніших у Силах оборони України, а його командир і співзасновник Павло Єлізаров («Лазар») із 19 січня 2026 року — заступник командувача Повітряних сил Збройних сил України. Цікаво, що і Бровді, і Єлізаров прийшли до армії із цивільного життя як добровольці й не мали армійського досвіду.

Ще відносно недавно підрозділи БпЛА намагалися не висовуватись, а тепер ми бачимо їх у соцмережах: у них чудові вебсайти й Telegram-канали, про них говорять. Чому й для чого? Передусім для рекрутингу, а також для тих, хто бажає підтримати матеріально. Цілком очевидно, що підрозділам безпілотних систем потрібні люди, та й волонтерська допомога ніколи не буває зайвою, а їхня присутність у Мережі дуже схожа на конкуренцію.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Ракети на "Шахедах" змінили орієнтацію: ISW каже, навіщо це росіянам

На сайтах цих підрозділів можна прочитати, як у них усе чудово, як безпечно і яке прекрасне забезпечення. З розмов зі службовцями цих підрозділів можна зрозуміти, що приблизно так і є. От тільки через СЗЧ зміни на бойовому чергуванні можуть розтягуватися майже до нескінченності, а про те, щоб виспатися, ба більше, отримати заслужену відпустку, можна хіба що мріяти.

Ми розіслали по кілька запитань командирам низки підрозділів БпЛА різних родів військ. Відгукнулися троє. Однак у «Птахах Мадяра» лише повідомили, що коментарів не дають. Відповіді решти були цікавими, але доволі скупими — мов фрагменти пазла без зразка.

Стрімкі темпи масштабування вимагають швидкого рекрутингу

Ось яким вийшов діалог із командиром роти бомберів 20-ї окремої бригади безпілотних систем К-2 з позивним «Сарацин».

— Проблема з поповненням особового складу підштовхнула підрозділи безпілотних систем вийти назовні й розповідати про переваги служби саме у них? Це свого роду конкуренція?

— Конкуренція — це непряма метрика, тому що для будь-якого підрозділу насамперед важлива ефективність. Це стабільність смуги, яку він тримає, і кількість знищеного противника та його техніки. Але якщо говорити саме про галузь БпЛА, то ми зараз спостерігаємо відчутний кадровий голод, тому що наш рід військ дуже швидко масштабується. Менш як за рік ми виросли з механізованого батальйону до бригади безпілотних систем. Стрімкі темпи масштабування вимагають швидкого рекрутингу. Крім того, у БпЛА великі співвідношення «зубів до хвоста»: крім пілотів, потрібні водії, медики, діловоди, дешифрувальники тощо. Прямий рекрутинг — це дуже ефективний спосіб поповнення підрозділу особовим складом. Він взаємовигідний. Бригада може набирати людей під конкретні вакансії. Так само новобранець, який іде на конкретну посаду, може поспілкуватися безпосередньо з представниками підрозділу, обрати собі фах і бути впевненим, що його ніде по дорозі не вкрадуть.

Фото з архіву К2

Виробники БпЛА не дуже швидко реагують на виклики, які створює війна

— Чи відчуваєте ви дефіцит БпЛА? Компонентів до них? Інших ресурсів? Що можете сказати про їхню якість «із коробки»?

— Не можу взяти гріх на душу й сказати, що ми відчуваємо в нашому підрозділі брак БпЛА. Але можу сказати, що відчуваємо мінуси в тому, що виробники не дуже швидко реагують на виклики, які створює війна. Тобто коли один засіб перестає працювати, ми шукаємо й знаходимо нові рішення. Але цей пошук триває декілька місяців — поки його вироблять, проведуть бета-тестування, поки він потрапить назад, до нас у підрозділ. Якщо затримка становить два-три місяці, з’являються вже якісь нові ввідні дані, й цей засіб потрібно знов реінженірити. Певному відсотку виробників це цікаво, й вони готові до взаємодії з підрозділами, а деяким — не дуже цікаво. Гадаю, більшість підрозділів стикається з тим, що велику кількість засобів, отриманих «із коробки», потрібно хоча б мінімально, але модернізовувати силами самих підрозділів. Якщо один засіб стає суперефективним, працює «сарафанне радіо»: один підрозділ рекомендує іншим, другий — третім, але дуже мало виробників мають достатні потужності, щоби стрімко наситити всі підрозділи тим засобом, який працює. Ми періодично потрапляємо в ситуації дефіцитів і величезних черг.

Фото з архіву К2

Проблема в тому, що всі намагаються займатися всім

— Від командирів підрозділів БпЛА доводилося чути: перевага ворога в тому, що він може сконцентрувати ресурси в якомусь конкретному напрямі.

— Якщо говорити саме про безпілотний складник у війську противника, то, на жаль, вони справді мають перевагу, тому що в них досить чітко визначені ешелоновані застосування тих чи інших засобів. Вони дуже ефективно створюють kill-зони. Вони успішні тим, що можуть дозволити собі зосередити діяльність окремих підрозділів, як, наприклад, «Рубікон», на одному виді цілей, зокрема на логістиці. Наша проблема в тому, що всі намагаються займатися всім. Один розрахунок може займатися логістикою, роботою по піхоті, мінуванням, польотами на дальні ураження. Цю концепцію, мабуть, варто змінювати, на мою скромну думку.

— Що потрібно терміново змінювати в українському війську? Які саме підходи потребують негайного коригування?

«Аналогов нєт»: ЗСУ знищили новий російський дрон «Клин» зі штучним інтелектом

— Як безпілотний підрозділ ми маємо фокусувати свою роботу на тому, щоби зберегти життя піхоті. Це має бути нашим основним завданням. Піхотні підрозділи потерпають від того, що неможливо ні дістатися на позицію, ні завести провізію, ні здійснити евакуацію. Якщо ми не контролюємо своєї логістики й не можемо забирати поранених, у нас неповний контроль цієї ділянки фронту. Нам потрібно створювати свої kill-зони. Треба ламати логістику ворога, вибудовувати кращу взаємодію. Може бути дуже багато екіпажів БпЛА, але через специфіку взаємодії їх використання не буде цілком ефективним.

Щодо оцінки ефективності. Зараз ми здебільшого використовуємо кількість напрацьованих е-балів як основну метрику ефективності підрозділу. Але насправді потрібно дивитися на те, наскільки стабільно той чи інший підрозділ працює й тримає смугу. Звісно, якщо це основний напрямок удару противника, то кількість знищених росіян буде високою. Та якщо водночас смуга рухається не на нашу користь і ми втрачаємо території, то, можливо, кількість напрацьованих балів — не єдина й не основна метрика.

— Багато підрозділів безпілотних систем — це приватна ініціатива окремих людей, успішні проєкти, як то кажуть. Чому?

— Збройні сили будь-якої країни — це досить консервативна система. Якщо говорити саме про безпілотні системи, то це, мабуть, найменш консервативна гілка. Багато людей, які в цивільному житті були успішними — керівниками бізнесів, менеджерами, потрапивши до армії, не бояться працювати зі швидкозмінними даними, з ризиками, зі складними процесами. Якщо людина будувала успішні корпорації в цивільному житті, вона може так само будувати успішні підрозділи у війську. Ці люди щодня доводять, що виграють не найчисленніші підрозділи. Виграє найбільш адаптивний, той, хто швидко перелаштовується, як того вимагає війна.

Фото з архіву К2

У підрозділі Нацгвардії Lasar’s Group 98% людей — колишні цивільні

На кілька наших запитань відповів полковник Павло Єлізаров.

— Павле Олександровичу, в чому особливості Lasar’s Group?

— Головна особливість — безперервне вдосконалення. Ми постійно шукаємо інноваційні технології, тестуємо їх і впроваджуємо найкращі рішення в підрозділі. Інша особливість — це поєднання цивільного та військового досвіду. В підрозділі Нацгвардії Lasar’s Group 98% людей — колишні цивільні. Для нас головне — результат, а не процес.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

«Фіксуємо такі випадки щодня»: з'явилося відео запуску FPV-дрона з безпілотника «Гербера»

— Наскільки часто роботизовані підрозділи ЗСУ вступають у бій із роботизованими підрозділами противника?

— Дрони Lasar’s Group регулярно «зʼясовують стосунки» з ворожими засобами. За день відбувається кілька десятків дуелей між нашими та російськими безпілотниками. Ворог використовує БпЛА на оптоволокні й наземні роботизовані комплекси для засідок, логістики та інших завдань. Екіпажі «лазарів» постійно знищують такі цілі.

— Сучасна війна — війна дронів?

— У цій війні застосовуються всі види озброєнь, проте дронова компонента станом на зараз домінує на полі бою. Це підтверджує нещодавній звіт міністра оборони Михайла Федорова. За його словами, у грудні за допомогою безпілотників було уражено понад 106 тисяч цілей. Приріст становив 31% порівняно з листопадом.

За 2025 рік екіпажі Lasar’s Group збили понад 200 ворожих дронів. Відео: Lasar's Group НГУ / Telegram

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський іще рік тому зазначав, що майже 70% усієї російської техніки знищують за допомогою дронів. Решту цілей ліквідовують іншими засобами, наприклад артилерією, проте під час розвідки однаково залучають засоби БпЛА. Тобто дрони застосовують у 100% ударів по ворогу.

— Чи можливо масштабувати ваш досвід на ЗСУ й аналогічні підрозділи Нацгвардії та Державної прикордонної служби?

— Ми постійно взаємодіємо в цьому напрямі з різними підрозділами Сил оборони. Наша команда навчає та ділиться власним розумінням ведення бойових дій із застосуванням передових технологій. Багато підрозділів під час формування використовували саме модель Lasar’s Group. А потім коригували її залежно від власних особливостей.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Робота «малої ППО» залежить від темпів постачання радарів та дронів-перехоплювачів — Сирський

Так сталося, що на запитання ZN.UA полковник Павло Єлізаров відповідав у статусі командира Lasar’s Group, а буквально за кілька днів обійняв посаду заступника командувача Повітряних сил Збройних сил України. Тепер у нього достатньо важелів, аби масштабувати напрацювання Lasar’s Group і нейтралізувати чинники, які знижують ефективність підрозділів БпЛА.