Для України забезпечення соціальної інклюзії - великий виклик — науковець

Поряд із уже традиційними напрямами розвитку, з'являються нові тренди, які є відповідями на сучасні виклики, соціальні, технологічні та інші зміни, що відбуваються у світі. Один із них - посилення соціальної інклюзії як важливого інструмента консолідації суспільства, драйвера досконалості та відкриття непомічених талантів. Таку точку зору в матеріалі для ZN.UA висловив член національної команди експертів з реформування вищої освіти Володимир Бахрушин.

Експерт пояснив, що йдеться про забезпечення доступу до вищої освіти так званих недопредставлених груп населення.

"До них зараховують будь-які соціальні групи, для яких частка здобувачів вищої освіти істотно менша від середніх показників відповідних вікових груп, у тому числі: родини з низькими доходами; родини, де батьки мають низький соціальний статус; родини, що проживають у важкодоступних і віддалених регіонах та в сільській місцевості; біженців і мігрантів; сиріт; осіб із захворюваннями; мовних, етнічних та релігійних меншин; студентів, що мають доглядати за хворими членами родини чи особами похилого віку, тощо", - додав науковець.

Бахрушин також стверджує, що для України забезпечення соціальної інклюзії - великий виклик.

"Європейські підходи не передбачають прийом осіб із недопредставлених груп на навчання та їх поточне оцінювання із заплющеними очами. Для кожної з таких груп розробляються окремі інструменти залучення їх до вищої освіти, такі як соціальні стипендії, можливість дистанційного навчання, корегувальні курси, просвітницькі заходи тощо. У майбутньому передбачається розширити вимоги щодо соціальної інклюзії, щоб вони охоплювали питання успішного завершення навчання, набуття компетентностей, необхідних для змістовної зайнятості випускників, їх особистого і громадянського життя", - пояснив експерт.

Також, за словами Бахрушина, в планах ЄПВО (Європейського простору вищої освіти, - ред.) розширення застосування цифрових технологій у всіх сферах своєї діяльності - освітній, науковій, організаційній, управлінні університетами, забезпеченні студентської мобільності, визнанні результатів навчання й раніше отриманих кваліфікацій тощо. Крім цього, один із напрямів цифровізації - створення European Student Card - платформи, що має забезпечити обмін даними між усіма європейськими закладами вищої освіти для ідентифікації студентів, з урахуванням їхніх статусів, здобутих результатів у навчанні, цифрових додатків до дипломів, вимог до захисту даних тощо.

В планах також покращення законодавства країн-учасниць із метою усунення перешкод на шляху впровадження цифрових технологій.

"Україна почала рухатися в цьому напрямі, але вже перші спроби масового застосування дистанційних технологій у надзвичайній ситуації свідчать, що ми дуже відстаємо від провідних європейських систем вищої освіти", - додав експерт.

Про те, які тренди розвитку вищої освіти визначили європейські експерти, і які зміни, ймовірно, внесе в них пандемія коронавірусу - читайте у статті Володимира Бахрушина "Як буде розвиватися європейська вища освіта. Прогноз на завтра".