Дистанційні школи: у чому небезпека такої освіти

Дистанційне навчання, яке стало обов’язковим у часи пандемії, зробило більш популярними дистанційні школи. Однак багато батьків віддають дітей до таких шкіл, аби навпаки звільнити від будь-якого навчання, пише співробітниця Інституту математики НАНУ Ірина Єгорченко у своїй статті «Гра «обдури вчителя»: про ризики дистанційного навчання в Україні» для ZN.UA.

«Дистанційні школи були досить популярні й до пандемії з різних причин — багато батьків не може забезпечити щоденне ходіння до школи, бо дитина хворіє, або сім'я часто міняє місце проживання, або сім'я хоче дати можливість дитині зосередитись на спорті чи мистецтві.  Або просто хочуть не заморочуватись зі школою та навчанням, бо завжди можна знайти приватну дистанційну школу, яка атестує без навчання», – пише авторка.

Єгорченко пояснила, що  такі школи були популярні як елемент навчання в альтернативній школі. Зокрема, їхні учні проходили атестацію в ліцензованій дистанційній  школі. Також це була складова домашнього повноцінного навчання. Щоправда, за словами авторки, хоча таке є, але потребує значних зусиль з боку родини дитини, або вмотивованості самої дитини. 

«Але після запровадження обов'язкового дистанційного навчання в державних та приватних школах батьки втратили вигоди від недистанційної освіти, побачили всі перераховані проблеми — і почали переводити дітей до дистанційних шкіл з налагодженим навчальним процесом і часто за ті ж гроші, які раніше треба було платити до фонду класу», – йдеться у статті. 

Авторка зазначила, що у мотивованих батьків та дітей все добре і вони отримують гарну освіту — краще ніж в пересічній школі, і прекрасно спілкуються на гуртках чи в спортивних секціях. Водночас багато батьків або керуються бажаннями дитини (яка може досконало вивчити «Майнкрафт», але це все, що вона знатиме), або впроваджують якісь теорії — свої чи освітніх гуру (наприклад, анскулінгу, відсутності навчання з впевненістю, що дитина здобуде все потрібне в процесі життя).

«Час втрачається і ніякої освіти не буде, хоча буде документ. Плюс відсутність соціальних навичок, невміння працювати та перспектива повної залежності від батьків до пенсії. Якщо це кілька дітей на країну — це проблеми батьків. Якщо тисячі — це вже проблема суспільства... Аналіз ризиків — необхідна частина адекватної управлінської діяльності, потрібний для усунення або зменшення впливу цих ризиків. Більшість цих ризиків спільні для всіх країн світу, і варто подивитись, як інші намагаються з ними працювати», – пише Єгорченко.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

В Україні реформуючи вищу освіту забули про ерудицію – експерт

Як зазначала авторка, з початку пандемії коронавірусу Верховна Рада голосує за те, щоб скасувати державну підсумкову атестацію (ДПА) у формі зовнішнього незалежного тестування. Однак скасовувати таке ДПА не варто. Навпаки, потрібно посилювати контроль за якістю знань, адже дистанційне навчання сприймається не якісною освітою та стає підставою для зменшення вимог.