Жоден із законопроектів, який був підготовлений владою анексованого півострова, в Держдумі схвалений не був. Раніше самопроголошений голова Криму Сергій Аксьонов отримав відмову Москви на прохання продовжити перехідний період до 2016 року.
Держдума запропонувала натомість "владі" Криму сформулювати конкретні пропозиції про зміну федеральних законів для півострова. У Держдуму кримські чиновники" направили 16 прозицій - і жодна з них не отримала схвалення. Теж стосується і розробки кримською "владою" своїх законопроектів - всі вони були відхилені ще на стадії розгляду.
"Кримчани не звикли жити у вертикальній державі, вони вирішили, що вони суб'єкти законодавчої ініціативи. Але в Держдумі вважають, що такого не буває - посилати ініціативи які виходять за рамки федеральних законів", - прокоментував російський політолог Дмитро Орєшкін невдачу кримської "влади" у розробці законопроектів.
На думку експерта, невдача кримських "законодавців" в тому, що існує "два стилю розуміння політики" : кримчани дихали українським повітрям, але в Росії є законодавча ініціатива, а є реальне життя, в якій цією ініціативою можна користуватися тільки зі схвалення вищестоящих посадовців.
Західні політики вважають, що після аннексирования Криму Росія отримала масу економічних проблем і зараз "включила ментальність жертви", звинувачуючи у всіх своїх бідах Західні країни.