Державне фінансування партій в Україні винагородить не тих - Atlantic Council

Цього місяця Україна запровадила державне фінансування політичних партій з надією, що це створить більш прозорі, рівні і демократичні правила гри для політиків і їхніх організацій. Але, нажаль, результат української реформи буде не тамим, як він міг би бути.

Про це в статті для Atlanticl Council пишуть проектний директор українського відділення Фонду свободи Фрідріха Науманна Міріам Кошмел і головний дослідник Інституту євроатлантичної співпраці Андреас Умланд.

В жовтні 2015 року український парламент ухвалив закон під номером 731-19. У його початковій версії пропонувалося надати державне фінансування політичним партіям, які здобули понад 3% голосів на парламентських виборах в 2014 році. Це б пішло на користь невеликим політичним партіям, яких не фінансують олігархи.

Однак, в цей законопроект під тиском адміністрації президента України і через парламентські внутрішні маніпуляції були внесені поправки. В остаточній версії закону йдеться, що державне фінансування отримають лише ті партії, які пройшли у Верховну Раду в 2014 році, набравши більше 5% голосів. Вони отримають гроші з державного бюджету за формулою, яка пропонує помножити розмір двох мінімальних зарплат в Україні на кількість голосів, отриманих на виборах.

Таким чином, партія "Народний фронт" колишнього прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, яка на попередніх виборах набрала 20% голосів виборців, тепер отримає з державного бюджету 84,9 мільйонів гривень. Але сьогодні "Народний фронт" непопулярна політична сила, підтримка якої коливається на рівні 2%, згідно з останніми опитуваннями. А її лідеру Арсенію Яценюку довелося піти з посади прем'єр-міністра.

Аналогічним чином "Блок Петра Порошенка" також отримає 83,7 мільйонів гривень державного фінансування, хоча популярність партії не така, якою була в 2014 році. Ще одна політична сила, яка отримає вигоду від нової реформи - це "Самопоміч". За 11% голосів на виборах два роки тому вона отримає 42,1 мільйона гривень з бюджету.

Тим часом, "Громадянська платформа" Анатолія Гриценка і подібні до неї партії, які набрали більше 3%, як було обумовлено в початковій редакції законопроекту, тепер не отримають фінансування.

В редакції закону, який вступив у силу, вказано також, що після наступних виборів у 2019 році партії, які наберуть більше 2% голосів, зможуть претендувати на державне фінансування. Також вони можуть вимагати компенсацію витрат на політичну кампанію. Максимальна сума, яку політична сила може отримати обмежується 145 мільйонами гривень.

Критики закону звертають увагу на те, що він йде на користь головним чином політичним проектам Порошенка і Яценюка. Хоча ці партії сьогодні втратили свою популярність. Крім того, закон не виконує своє першочергове завдання - протидіяти впливу олігархів на політичне життя країни. Натомість, партії, які змогли потрапити в парламент завдяки тимчасовій популярності своїх лідерів і фінансуванню від "приватних спонсорів", тепер ще й отримають в нагороду гроші платників податків.

Експерти пишуть, що це дуже контрастує на тлі менш лідер-орієнтовних і неолігархічних організацій, таких як "Громадянська платформа", "Сила народу" і "Демократичний альянс". Ці політичні сили, які видаються більше орієнтованими на реформи, мають потенціал стати серйозними політичними конкурентами. Однак в найближчому майбутньому вони не мають змоги отримати належне фінансування. В 2019 році їм доведеться боротися за прихильність 2% виборців для того, щоб отримати реальний шанс сформувати свою партію належним чином. А в цей час, їхні і без того сильні конкуренти будуть отримувати державне фінансування з 2016-го.

Тим часом, останні опитування свідчать, що на дострокових виборах у Раду пройшли б п'ять партій. Середовищ тих, хто має намір голосувати і визначився з вибором, 14% віддали б свої голоси за "Опозиційний блок", 14% - за партію "Батьківщина", 11% - за "Блок Петра Порошенка".