День слов'янської писемності та культури: історія свята

24 травня в Україні відзначають День слов’янської писемності і культури. Цього дня також вшановують пам'ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, які були просвітниками. Вони відігравали важливу роль у становленні та розвитку слов’янського письменства і культури.

Історія свята

Кирило та Мефодій були просвітниками та проповідники християнства, творцями кириличної абетки, перекладачами церковних книг. Вони народилися в IX столітті в грецькому місті Солунь у сім'ї воєначальника.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

За рік в Україні побільшало число тих, хто називає українську мову рідною – соцопитування

На основі грецької абетки Кирило створив слов'янську абетку. Щоб передати фонетичні особливості слов'янської звукової системи, він доповнив абетку новими буквами, запозиченими з глаголиці. Згодом глаголиця лягла в основу кирилиці, на основі якої сформувалися алфавіти багатьох слов’янських народів.

В історії слов'янських народів запровадження кирилиці стало величезним культурним зрушенням, оскільки сприяло формуванню власних мов, освіти, традицій та культури.

Кирило та Мефодій вели просвітницьку діяльність та перекладали слов’янською мовою церковні книги, зокрема Євангеліє та Псалтир, а також самі писали оригінальні твори.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Для охочих перейти на українську мову стартує безкоштовний курс «Єдині» 

Початком офіційного відзначення цього свята на державному рівні в нашій країні став Указ Президента України від 17 вересня 2004 року в якому підтримуючи ініціативу Національної академії наук України, громадських та релігійних організацій день 24 травня встановлено Днем слов’янської культури і писемності.

У мирний час в Україні цього дня проходили просвітницькі та культурні заходи, науково-практичні конференції, зустрічі з читачами в бібліотеках, концерти і фестивалі, присвячені українській мові та культурі.

Нагадаємо, що в Україні також встановлений День української писемності та мови, який щорічно відзначають у День пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.