"Дати дитині другий шанс": в Україні запрацює програма відновного правосуддя для неповнолітніх

Сьогодні очільники Генпрокуратури Ірина Венедіктова та Мін'юсту Денис Малюська підписали наказ про запровадження на національному рівні принципу відновного правосуддя для неповнолітніх, які вперше є підозрюваними у вчиненні злочинів невеликої або середньої тяжкості. Суть програми полягає в тому, аби дати дитині другий шанс, ресоціалізувати її та запобігти вчиненню повторних правопорушень. Про це повідомляє пресслужба ОГП.

"Ми повинні вберегти дітей, які вперше схибили від потрапляння на лаву підсудних. Неповнолітні мають примиритися з потерпілим, а соцслужби та психологи – відкоригувати їхню поведінку. Тоді прокурор звертається до суду і приймається позитивне рішення щодо звільнення дитини від відповідальності. За попередніми розрахунками, втілення такого проекту по всій Україні дасть можливість вивести з-під кримінального переслідування понад 1,5 тисячі дітей", - заявила генпрокурор Ірина Венедіктова.

Як відомо, досі цей проєкт працював лише в пілотному варіанті у шести українських областях: Донецькій, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській та Харківській. За рік до нього вдалося залучити 137 підлітків, і стосовно 60 з них вже прийняли позитивне судове рішення.

"є всі підстави запроваджувати його на всій території України. Спільно з Міністерством юстиції ми розробляємо зміни до законодавства, які б закріпили принцип відновного правосуддя на законодавчому рівні і у перспективі передбачали б також зняття судимості з неповнолітніх, які пройшли таку реабілітацію", - зазначив заступник Генерального прокурора Гюндуз Мамедов, який координує роботу ювенального напрямку на центральному рівні.

Також пресслужба повідомила, що зараз Генпрокуратура працює над удосконаленням Концепції створення повноцінної системи ювенальної юстиції. Окремий напрямок – протидія насиллю над дітьми, робота із неповнолітніми жертвами злочинів та свідками правопорушень.

Нагадаємо, що у найбільш малозабезпечених сім'ях кожна третя дівчинка підліткового віку ніколи не вчилася в школі.

Зазначається, що серед найбільш поширених причин - бідність, дискримінація за гендерною ознакою, інвалідність, етнічне походження або мова освіти, а також віддаленість шкіл від місця проживання дітей і погана інфраструктура.

Згідно з доповіддю ЮНІСЕФ, між багатими і малозабезпеченими сім'ями існує нерівний розподіл видатків на освіту. Найвищий розрив за цим показником фіксується в 10 африканських країнах. А в Гвінеї і ЦАР спостерігається один з найбільш високих показників кількості дітей, які взагалі не ходять до школи. Між тим, найбільш рівноцінно кошти на освіту між дітьми з найбідніших і найбагатших сімей розподіляються у таких країнах, як Барбадос, Норвегія, Ірландія, Данія і Швеція.

Які вони - сьогоднішні підлітки, випускники-2020? Чого хочуть? Що і як вибирають? Чого бояться? Чим мотивуються? Чого чекають від майбутнього?

Детальніше читайте у матеріалі Інни Ведернікової "Дарія Шевченко. Наодинці із підлітками" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна"

Повну відео – версію інтерв'ю дивіться тут.