Cтагнація науково-технічної сфери набуває незворотних процесів

На розширеному засіданні парламентського комітету з питань науки і освіти 15 листопада 2017 р. йшлося про стан реалізації Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Минуло майже два роки з часу прийняття цього рамкового Закону, який регламентує всі етапи діяльності науки - від формування державної політики до досліджень учених. На новий закон покладалися великі сподівання, зокрема припинення стагнації в науково-технічній сфері, активізація нових знань і технологій для розвитку суспільства та економіки, підвищення статусу вченого. Імплементація закону, відповідно до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення", мала бути завершена протягом шести місяців (закон вступив у дію у січні 2016 р.) Але до цього часу Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність фактично не працює, і його реалізація відкладається на невизначений термін.

Разом з тим, констатувалося на засіданні парламентського комітету, стагнація науково-технічної сфери держави набуває незворотних процесів.

Так, у 2016 році у порівнянні з 2015-м на 20% скоротилася кількість зайнятих працівників у науково-технічній сфері, на 29% зменшилася кількість дослідників, з яких 26% - доктори наук та 38% - кандидати наук. На 32% скорочено прийом до аспірантури, на 10% - прийом до докторантури.

За інформацією Державної служби статистики України, у 2016 році обсяг витрат на науку за рахунок коштів державного бюджету становив 3 700 856,5 тис. грн. ( що на 2% менше ніж у 2015 р.), а їх частка у ВВП склала 0,16 %. При цьому на 3,7 % скорочені видатки на Національну академію наук України та Національну академію медичних наук України.

За попередніми розрахунками, питома вага загального обсягу витрат на науку у 2016 р. зі всіх джерел по відношенню до ВВП становила 0,48 %. Серед них обсяг коштів від іноземних інвесторів у порівнянні з 2015 роком збільшився на 22,7 % і склав 22,1 % від загального обсягу та 63,8 % від витрат з державного бюджету на науку. Це свідчить про високий рівень вітчизняних наукових розробок і можливостей нашої науки, які, на жаль, втрачає українська економіка.

За даними 2015 року частка обсягу витрат на науково-дослідні роботи у ВВП країн Європейського союзу у середньому становила 2,03%. Більшими були витрати на дослідження та розробки у Швеції – 3,26%, Австрії – 3,07%, Данії – 3,03%, Фінляндії – 2,90%, Німеччині – 2,87%, Бельгії – 2,45%, Франції – 2,23%.

Показником стагнації наукової діяльності в Україні є зменшення за останні роки кількості заявок на отримання патентів на винаходи. Так, у 2016 році у порівнянні з 2015 роком надійшло на 8,9% менше заявок на отримання патентів на винаходи та на 6,6% видано менше патентів на винаходи.

У 2016 році частка виконавців науково-дослідних робіт (дослідників, техніків і допоміжного персоналу) у загальній кількості зайнятого населення становила 0,60%, у тому числі дослідників – 0,39%. За даними Євростату, у 2014 році найвищою ця частка була у Данії (3,07% і 2,09%), Фінляндії (2,95% і 2,12%), Норвегії (2,73% і 1,90%), Нідерландах (2,18% і 1,29%) та Словенії (2,12% і 1,23%); найнижчою – у Румунії (0,48% і 0,31%), Кіпрі (0,69% і 0,50%), Туреччині (0,76% і 0,65%) та Болгарії (0,77% і 0,54%).

Такий стан науково-технічної сфери не відповідає курсу України на інтеграцію до Європейського союзу, становлення інноваційної економіки, підвищення якості життя громадян, що загрожує національній безпеці держави та її розвитку.

Зазначалося, що утворена Національна рада України з питань розвитку науки і технологій, яка має займатися стратегічними питаннями розвитку наукової сфери та інноваційної політики. Розпорядженням Кабінету міністрів України від 9 серпня 2017 року № 520-р затверджено її склад, до якого входять члени Наукового та Адміністративного комітетів. Очолює Національну раду за посадою прем"єр-міністр України.

Наразі Науковий комітет Національної ради України з питань розвитку науки і технологій працює над створенням Національного фонду досліджень України та розробляє положення про нього. Проте діяльність Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій організаційно не забезпечена секретаріатом Кабінету міністрів - ні приміщень, ні коштів на організаційну діяльність та компенсації витрат членів Комітету для здійснення їх діяльності не визначено.

Парламентський комітет вказав Кабінету міністрів на незадовільний стан реалізації Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та рекомендував "переглянути і визначити нові реальні терміни виконання прострочених завдань щодо прийняття нових та приведення у відповідність із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" раніше виданих нормативно-правових актів, визначення обсягів та надання організаційного забезпечення функціонування Наукового комітету, створення і забезпечення функціонування Національного фонду досліджень України, а також реалізації статті 48 Закону щодо поступового рівноцінного по роках забезпечення до 2020 року бюджетного фінансування наукової і науково-технічної діяльності у розмірі не менше 1,7 відсотка валового внутрішнього продукту України".