На початку березня двоє російських солдатів йшли вулицею нещодавно окупованого Херсона. Погода була все ще морозною, а електроенергії в місті не було. Тож сп'янілі солдати поверталися в свій табір в повній темряві.
Один з них спіткнувся, а інший вирішив справити нужду на узбіччі. Несподівано ніж прохромив його шию з правого боку. Росіянин впав на землю. Через мить така ж доля спіткала і іншого солдата.
«Я прикінчив першого миттєво, а потім наздогнав іншого і вбив його на місці», - сказав CNN один з українських партизанів з позивним «Арчі».
Він розповів журналістам, що діяв інстинктивно.
«Я побачив орків в уніформі і подумав: а чом би й ні? Людей навколо не було, так само як і світла. Тож я скористався моментом», - додав він, використавши принизливе слово для позначення росіян.
20-річний українець вивчав змішані єдиноборства. Він спритний і має гостру реакцію. Він і раніше завжди носив з собою ніж для самозахисту, однак, ніколи нікого не вбивав.
«Адреналін бере своє. У мене не було страху чи часу на роздуми. У перші кілька днів я почувався дуже погано, але потім усвідомив, що вони були моїми ворогами. Вони прийшли до мене додому, щоб відібрати у мене цей дім», - пояснив чоловік.
CNN пише, що розповідь «Арчі» підтвердили українські військові і представники розвідки, які підтримували зв’язок з ним і іншими партизанами в Херсоні. Росія окупувала місто 2 березня. Але місцеві жителі одразу дали зрозуміти, які в них погляди, вийшовши на протести з українськими прапорами. Оскільки Херсон був першим і єдиним обласним центром, який російська армія змогла окупувати з початку вторгнення, він став важливим символом для Москви. Тож окупанти не терпіли прояви незгоди. Протести розігнали сльозогінним газом і вогнепальною зброєю. А організаторів і помітних жителів міста арештували і катували. Коли мирні протести не спрацювали, люди в Херсоні почали жорсткий опір. Прості жителі приєдналися до руху опору.
«Я був не один такий в Херсоні. Тут було багато розумних партизанів. Щонайменше 10 росіян вбивали кожного вечора», - розповів «Арчі».
Спочатку мешканці-однодумці організовувалися в групи для виконання одиничних операцій. При цьому вони координували свої дії з українською армією і чи розвідкою за межами Херсона.
«У мене є друг, з яким ми їздили містом, шукаючи місця, де збираються російські солдати. Ми перевіряли маршрути їхніх патрулів, а потім передавали інформацію хлопцям на лінії фронту. Вони вже знали, куди це передати далі», - пояснив «Арчі».
Російські солдати були не єдиними цілями для партизанів. За вісім місяців окупації в Херсоні вбили кількох колаборантів, яких Москва призначила в окупаційну владу. Їхні портрети друкували на плакатах, які розклеювали по всьому місту поруч з обіцянками відплати за співпрацю з Кремлем. Така психологічна війна тривала впродовж всього періоду окупації. Багато погроз з плакатів були виконані. Одних колаборантів застрелили, інших - підірвали разом з автомобілем. Окупаційний режим в Херсоні називав це «терактами». Партизана з позивним «Арчі» арештували 9 травня, коли він прийшов на парад до Дня перемоги з жовто-синьою стрічкою на сорочці. Його відвели в місцеве СІЗО, яке взяли під контроль агенти ФСБ. Тут, за словами «Арчі», росіяни катували схоплених українських солдатів, розвідників і партизанів.
«Вони били мене кийками, електрошоком, ногами. Не можу сказати, що мене морили голодом, але й їжі давали не багато. Там нічого хорошого не відбувалося», - розповів він.
«Арчі» пощастило. Його відпустили через дев’ять днів після того, як він погодився записати відео, на якому він говорив, що згоден співпрацювати з російськими окупантами. Його розповіді про події в катівні підтверджують джерела в українській армії, а також інші люди, яких затримували. Але «Арчі», а також українські військові і розвідники кажуть, що багато партизанів померли в російських катівнях.
Чоловік на ім’я Ігор теж був затриманий. Він попросив CNN не називати його прізвище з міркувань безпеки.
«Мене тримали 11 днів. І весь цей час я чув крики з підвала. Людей катували, їх били палицями, руками і ногами, електрошоком для худоби, навіть підвішували на трубі і били струмом або топили», - розповів херсонець.
Ігоря схопили, коли він перевозив зброю. Він вважає, що йому «пощастило». Окупанти його тільки били.
«Мене привезли туди якраз в той час, коли людей там забивали до смерті. Мене вдарили в ноги електрошокером, це практикувалося як привітання. Один з них запитав, чому мене привезли. А ще двоє почали бити мене по ребрах», - пригадав Ігор.
Під час свого затримання він зміг приховати інформацію про свій зв’язок з рухом опору в Херсоні і що перевезення зброї - це не єдине, що він робив. За словами Ігоря, він також передавав розвідувальну інформацію українській армії. За таке його могли покарати набагато жорстокіше.
«Якщо ми щось знаходили, щось бачили, ми робили фото або відео і прислали українській армії, а потім вони вирішували, завдавати удар чи ні», - пояснив Ігор.
Він розповів, що якось передав українській армії координати російського склада, розміщеного в самому Херсоні.
«Росіяти тримали тут приблизно 20-30 машин. Це були бронемашини, БМП, а деякі росіяни тут жили», - розповів херсонець.
Для передачі координатів він використовував Telegram. Разом з цією інформацією він також переслав відео.
«Я просто увімкнув камеру, навів на будівлю, а потім йшов і вдавав, що розмовляю по телефону, поки камера знімає. Пізніше, звісно, я видалив відео. Тому що якби вони менеш зупинили і знайшли відео чи фото, з’явилися б запитання», - пояснив він.
Ігор відправив українським військовим інформацію в середині вересня. Через день російський склад розбила українська артилерія.