Карантин у школах, який з 12 березня ввели через коронавірус, не схожий на попередні. Зараз перед школою стоять нові виклики і завдання, які вимагають гнучкості і швидких рішень, пише в своїй статті для ZN.UA Оксана Онищенко. Одне з нових завдань – дистанційне навчання, до якого готові не всі.
Як зазначила авторка, з кожним днем стає все очевидніше, що метод, коли дітей завантажували завданнями за допомогою соцмереж, не працює. Українським школам в терміновому порядку довелося переходити на дистанційне навчання. Однак не всім, а тим, у яких є бажання і можливості.
Приватні школи відреагували на ситуацію з карантином миттєво, адже вони переживають про те, як виглядатимуть в очах батьків, а також хочуть бути конкурентоспроможними. Однак більшість державних шкіл не турбуються про свою конкурентоспроможність. Адже в таких закладів репутація в основному зводиться до рейтингів за результатами ЗНО. Але якщо карантин триватиме довго, схоже, рейтинги за ЗНО можуть накритися мідним тазом, пише Онищенко.
При цьому для організації онлайн-уроку, у вчителя і учня повинна бути техніка і хороший інтернет. Однак приватні школи зможуть забезпечити вчителів ноутбуками, якщо цього вимагатиме ситуація. А державні школи не зможуть цього зробити.
"Чоловік працює вдома дистанційно, син-студент виконує свої завдання і слухає лекції, і на всіх у нас один ноут. Але якби я й хотіла, не зможу проводити уроки онлайн. Немає на чому, та школа мені тут не допоможе", - каже київська вчителька.
А як з цим питанням у сільських школах, де іноді навіть туалети на вулиці, - можна собі уявити. Схожі проблеми і в учнів: часто в сім'ях один комп'ютер на всіх, і віддати його дитині на півдня працюючі батьки не можуть.
Детальніше про плюси і мінуси шкільного дистанційного навчання читайте в статті Оксани Онищенко "Чарівний стусан карантину" для ZN.UA.