Ухвалені парламентом в першому читанні законопроекти №5113 "Про протидію корупції" та №5085 "Про систему спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції" містять в собі один і той самий суттєвий недолік.
Про це в статті для ZN.UA пише доктор юридичних наук, професор Микола Хавронюк.
Як зазначає експерт, схожим є те, що в обох законопроектах прямо визначені посадові оклади працівників органів боротьби з корупцією, причому незвично високі для нашої країни (18 тис. гривень на місяць - ред.).
"Це найбільш болюча соціально-правова проблема. Як примусити решту державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, суддів та інших, яких усіх разом понад мільйон, суворо виконувати антикорупційні закони, утримуючи свої сім'ї на зарплату, що ледве перевищує прожитковий мінімум? Як це воно - будучи заможним, вимагати від жебрака дотримуватися заповіді "Не вкради"?" - пише він.
На думку Миколи Хавронюка, заробітна плата всіх чиновників держави має прямо пропорційно залежати від стану справ в економіці України в цілому чи конкретних міст, районів, областей (індикаторами чого є і обсяг ВВП та ВНП, і рівень інфляції, і міцність національної валюти, і чистий приплив іноземних інвестицій, і середньогодинний заробіток працівника), із певними коефіцієнтами.
"Безумовно, потрібно встановити соціальний мінімум заробітної плати для всіх таких осіб, навіть коли для цього доведеться скоротити й перевести на допомогу з безробіття третину їх. Так принаймні буде чесно. Заробітна ж плата борців із корупцією може залежати також від вартості вилученого в корупціонерів та повернутого державі майна тощо і зростати поступово, а не бути раз і назавжди нестимуляційно визначеною законом", - вважає юрист.
Подробиці читайте в свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна" в статті Миколи Хавронюка "Звикаємо: ані я тобі, ані ти мені!". !zn