Про це сьогодні пише видання Financial Times, яке наводить кілька можливих нових напрямків для біженців з Сирії, Афганістану і Іраку. До цього часу шлях через територію Туреччини, країн Західних Балкан до Німеччини був головним напрямком для них. Однак у вересні 2015 року Угорщина перекрила свій кордон з Сербією, що змусило людей прямувати до Хорватії. Але згодом і інші країни західної частини Балканського півострова посилили прикордонний контроль і обмежили потік людей через свою територію.
Тож тепер, прибуваючи в Грецію, біженці можуть попрямувати не до Македонії, як це було до цього часу, а в напрямку Албанії. Подорож через її територію до Німеччини буде не простою, оскільки доведеться перейти через гори. Але злочинці, серед яких торговці людьми і наркотиками, джихадисти, які прямують на Близький Схід і повертаються з війни, довели, що каньйони і вершини цілком можна подолати. Тож біженці вірогідно можуть відправитися в Албанію, а потім – в Чорногорію.
Також з албанської території вони можуть спробувати перетнути Адріатичне море, щоб потрапити на територію Італії. Така можливість вже схвилювала Рим, який боїться повторення досвіду 1991 року, коли після падіння комуністичного режиму тисячі албанських біженців наповнили місто Апулія.
Звісно, поки немає жодних ознак того, що сирійці, іракці і афганці відправляться в Албанію. Але Тірана вже посилила поліцейські сили в регіоні поблизу з грецьким кордоном, який дуже слабо населений. Однак якщо біженці зможуть потрапити в Італію, їм доведеться рухатися далі на північ через Австрію, щоб потрапити в Німеччину. А це проблемний сценарій, оскільки Відень вже перекрив свої кордони.
Ще однин варіант для втікачів від війни – взагалі спробувати оминути Балкани і вирушити в Лівію, а звідти через Середземне море на італійську Сицилію. Минулого року, коли балканський шлях був відкритий, кількість людей, які користувалися середземноморським напрямком скоротилася з 42 тисяч до 7 тисяч.
Однак, Лівія не дуже приваблива для біженців, оскільки в країні теж діють осередки "Ісламської держави" і пересуватися її територією небезпечніше, ніж через Балкани.
Також досі неосвоєним напрямком для біженців з Близького Сходу лишається Україна і Польща. Варшава вже непокоїться через потенційні наслідки від перекриття "Західно-балканського шляху". Мігранти можуть спробувати з території Туреччини потрапити в Україну, а звідси – в Польщу, яка у свою чергу межує з Німеччиною.
Тому у Варшаві вже звучать заклики збудувати огорожу на українсько-польському кордоні. Зокрема, до цього закликав польський депутат Сильвестр Хрущ минулого місяця, який припустив, що біженці з Близького Сходу можуть прокласти новий шлях через Україну.
Тим часом, ЄС намагається домовитися з Туреччиною, щоб відправляти біженців назад на турецьку територію. 8 березня голова Європейської ради Дональд Туск повідомив, що домовленості Євросоюзу з Туреччиною, досягнуті на саміті в Брюсселі, посилають чіткий сигнал, що час нелегальної імміграції в Європу закінчився. Однак ООН і правозахисники розкритикували угоду ЄС з Туреччиною щодо біженців. На їхню думку, сторони опустилися до дріб'язкової торгівлі, яка не має нічого спільнго з правами і гідністю людей у скруті. А видання Financial Times писало, що депортація біженців в Туреччину незаконна навіть згідно з правилами ЄС. Оскільки це можливе лише в тому випадку, якщо біженці прибувають з території вже безпечної країни. Однак Туреччину навряд чи можна вважати такою з огляду на критерії ЄС.