Без суржика: як сказати «благополуччя» українською

З перших днів війни, яку розпочала Росія, багато українців відмовилося від використання російської мови у побуті. Але часто вони помилково вживають суржик та не можуть правильно підібрати слова.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Без суржику: як сказати українською «виздоровлювати»

Видання «Апостроф» розповіло, чи можна вживати слово «благополуччя».

Щоб побажати своїм рідним та близьким всього доброго, українці часто використовують це слово, хоча в українській мові є щонайменше три правильні відповідники цього слова.

В Академічному тлумачному словнику української мови можна знайти тлумачення слова «благополуччя», але це слово є російською калькою, адже воно складається з російських «благо» та «получать», що в українському варіанті мало би звучати як «благоотримання», якого не знайдеш у словнику.

Водночас є три українські відповідники для «благополуччя»: добробут, достаток та гаразд (гаразди). Також можна замінити його на «щастя».

«Добробут» складається зі слів «добро» та «бути». Тому не «соціальне благополуччя», а «соціальний добробут», не «емоційне благополуччя», а «емоційний добробут».

У словнику української мови та в українській літературі можна знайти приклади вживання цих трьох відповідників:

• «Федір належав до тих людей, що найменше дбають про свій власний добробут» (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 63);
• «Жили ми при достатку, всього було доволі» (Марко Вовчок);
•  «Сердечно бажаю Вам здоров'я та всякого гаразду» (Михайло Коцюбинський).

Лайфхаків, "як російськомовному перейти на українську", вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало українців в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Але, по-перше, деякі з цих спеціалістів прогнозують, що значна кількість таких ентузіастів знову відкотиться до звичної російської, щойно військова загроза спаде і ми повернемося до звичних умов життя. По-друге, деякі з цих "нових українців" говорять державною виключно в публічному просторі. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.