Хоча 3 впевнений у майбутньому української науки.
"У нас є підростаюче покоління, яке замінить скоро наших визнаних вчених", - сказав він у ході урочистої церемонії вручення нагород молодим вченим у Києві 25 січня.
Прем'єр підкреслив, що з кожним роком збільшується кількість власників державних нагород у сфері науки і поліпшується якість наукових робіт.
За його словами, їх внесок є надзвичайно важливим для розвитку промисловості та економіки.
"Ці нагороди - це такий собі соціальний ліфт, який відразу робить з маловідомої молодої людини, людину, яку держава визнала", - заявив глава уряду.
Азаров висловив переконання в тому, що визнання держави відкриє для молодих вчених можливість далі розвивати свої дослідження.
Втім, представники української науки не так переконані в тому, що підтримуються владою.
У 2011 році дві закордонні групи аналітиків (від інформагентства Thomson Reuters і від Національного наукового фонду США) оприлюднили звіти про стан науки в країнах Східної Європи.
Всупереч поширеній тезі про поліпшення ситуації в українській науці (особливо щодо фінансування), показники з низки ключових позицій виявилися досить невтішними. Насамперед вражає сумний факт скорочення загальної чисельності наукових співробітників (за останні 10 років приблизно на 1-2% на рік). Зменшилася також загальна кількість публікацій: за цим показником Україну вже випередила Бразилію.
Головну причину занепаду автори вбачають у неадекватному фінансування. Так, у 2011 році держава виділила на виконання наукових та науково-технічних робіт всього лише 3860 млн. грн. - 0,29% ВВП. Для порівняння, в ЄС або США на науку йде від 2 до 3% валового національного продукту. !zn
Читайте також:
Українські вчені заявили про "наукоцид" від Табачника