Підтримати
Поки лідерство США залишається сильним, Владімір Путін буде програвати у війні з Україною. Але російська перемога може все ж відбутися, якщо США забудуть про свою критичну зацікавленість у результатах конфлікту.
На цьому зауважив колишній посол США в Україні Джон Гербст, оцінюючи ризики і можливості у 2023 році для Atlantic Council. Експерти аналітичного центру вважають вірогідність того, що США і Захід відвернуться від України, дуже низькою. Втім, її все ж не можна відкинути.
Гербст зауважує, що є кілька способів втілення такого сценарію. Хоч його вірогідність не більше 10%. Наприклад, Путін може продовжити свої безвідповідальні погрози застосуванням ядерної зброї. І страх перед початком ядерної війни (хоч і не виправданий) стане настільки великим, що США сильно скоротять свою допомогу для України.
«Якщо праві популістичні політики, попри їхні слабкі успіхи на середньострокових виборах в США, зможуть якось здобути більший вплив у Вашингтоні, це може теж призвести до зменшення такої допомоги. Вищі ціни на енергію в США, а особливо в Європі, можуть створити тиск на уряди теж», - пояснив Гербст.
Директор Європейського центру Atlantic Council Йорн Флек зауважує, що Путін грає в довгу гру з Європою і все ще може перемогти. Досі континент демонстрував недооцінену згуртованість у своїй відповіді на російське вторгнення в Україну. Але експерт застерігає, що цю єдність не можна сприймати як належне. І вже зараз почали проявлятися тріщини в «знайомих місцях»: між великими і малими країнами або між багатими і біднішими. Флек вказує на чотири ризики, які разом можуть створити політичний глухий кут і спровокувати фрагментацію Євросоюзу. За таким сценарієм Європа, Україна і трансатлантичні відносини програють. А Путін буде переможцем.
Перший фактор ризику - це енергетичні потрясіння. Енергетична криза в 2023 році може бути гіршою, ніж в 2022-му. Заповнити європейські сховища російським газом більше не вдасться. А альтернативних імпортних можливостей в Європі теж не спостерігається. Тож може скластися ситуація, в якій ціни будуть високими, а країни будуть відчайдушно шукати газ.
Другий фактор - це скорочення економіки. Наслідком дефіциту газу може стати початок рецесії, посилення інфляційного тиску, падіння бізнес-активності і всі пов’язані з цим наслідки для вартості проживання, стандартів життя і ринку праці. Це, у свою чергу, може вплинути на політику. В середньостроковій перспективі такі наслідки можуть завдати довготривалу шкоду для європейської конкурентоспроможності.
«Ми вже бачимо, як профіцит торгового балансу скорочується, а ключові сектори економіки припиняють виробництво», - зауважує Флек.
Третій фактор - це токсичне поєднання двох перших. Стабілізаційні заходи європейських урядів, які були запроваджені у відповідь на перші два виклики, можуть посилити занепокоєння щодо суверенного боргу і створити нову кризу в єврозоні.
Четвертий ризки - внутрішня політична динаміка. Франко-німецький двигун Європи забуксував. Економічні проблеми, слабка парламентська підтримка президента Франції Еммануеля Макрона і складна природа трипартійної коаліції Олафа Шольца в Німеччині обмежують дії обох лідерів вдома і на континенті. Крім того, існує невизначеність щодо того, як новий правий уряд в Італії буде співпрацювати з Брюсселем. Парламентські вибори в Польщі, Греції, Естонії, Фінляндії, Іспанії і інших країнах можуть привести до влади ще більше євроспектиків і симпатиків Росії.
Серед головних можливостей 2023 року експерти Atlantic Council називають перемогу України у війні і приєднання нашої країни до інституційного Заходу. Вірогідність того, що це станеться, експерти аналітичного центру вважають «середньою».
Політолог і колишній офіцер ЦРУ Метью Креніг підкреслює, що потрібно пильно стежити за спробами Путіна використати російські поставки енергоносіїв як зброю для знищення західної підтримки України. Втім, він також зауважує, що газопроводи «Північний потік» вже давно не перекачують російський газ в Європу. А Захід твердо стоїть на боці Києва. Це означає, що підтримка взимку не скоротиться, а Україна і далі буде отримувати західну зброю, завдаючи втрат російській армії.
«Якщо Україна переможе у війні в 2023 році - це велике «якщо», але не таке немислиме, як ще рік тому, - а потім приєднається до ЄС і НАТО, потенціал буде надзвичайний. І не лише для України. Такі події будуть великим успіхом для американського лідерства в Європі і для майбутнього міжнародної системи на основі правил», - вважає Креніг.
Також не виключено, що Путін зазнає поразки як за кордоном, так і вдома. Експерти Atlantic Council вважають, що вірогідність такого сценарію десь між «низькою» і «середньою». Втім, російські військові поразки у війні проти України створили серйозні проблеми для російського президента.
«Але якщо трансатлантична спільнота збереже свою політику підтримки України і протистояння Кремлю, а особливо якщо така підтримка збільшиться, дозволивши Києву відновити контроль над материковою частиною України, тоді не можна відкидати вірогідність, що Путін втратить владу в 2023 році. Шанси, що це відбудеться, насправді можуть бути навіть на рівні 25%», - вважає Гербст.
Він пояснює, що такий хід подій можливий через збільшення економічного болю і кількості воєнних втрат. Це, на думку американського дипломата, може спровокувати громадські заворушення в Росії, які змусять інсайдерів об’єднатися, щоб змістити Путіна з посади. Гербст вказує на побоювання, що потенційна заміна в Кремлі може бути ще гіршою.
«Але якщо минуле - це пролог, шанси того, що усунення Путіна призведе до певного політичного та дипломатичного відкриття, значно вищі, ніж шанси появи ще більш жорстокої та агресивної політики Кремля», - вважає колишній посол США.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google