Аслунд описав "рецепт" боротьби з корупцією для України

Українські політики потрапили в замкнене коло корупції. Вибори в Україні надзвичайно дорогі. І доводиться залучати так звані "сірі" і "чорні" джерела фінансування кампаній. Злочинці, яких можна назвати "сірими кардиналами", володіють цим фінансуванням, яке вони здобули шляхом махінацій з бюджетом країни і державними компаніями.

Щоб купити всіх, "сірі кардинали" наполягають на тому, що зарплата міністрів, парламентарів та інших чиновників лишалася мізерною. Так вони стають залежними від "чорного" доходу, щоб вижити. Лише багаті і без державної служби вільні від цього порочного кола, яке потрібно розірвати, завдавши удару по кожній ланці.

Про це на сторінках Atlantic Council пише експерт Андрес Аслунд. Він радить почати із зарплат міністрів, їхніх заступників, голів департаментів і парламентарів, які потрібно підняти із нинішнього рівня в 230 доларів хоча б в десять разів.

Згідно з непідтвердженими повідомленнями, навіть "чесні" міністри залежать від "чорної" готівки. Вони отримують від "сірих кардиналів" до 50 тисяч доларів щомісяця. Витрачаючи на чиновників такі гроші, злочинці можуть наказувати їм, що робити. Але якщо міністри будуть здатні жити на свою зарплату, їхні декларації про доходи, які зараз стали публічними, можуть бути перевірені і набудуть сенсу. Цей крок можна реалізувати миттєво.

По-друге, українські вибори надзвичайно дорогі. Кожна кампанія з 2010 до 2012 року орієнтовно коштувала 1-2 мільярди доларів. У співвідношенні до ВВП, це в тисячу разів дорожче, ніж в США. Парламентські вибори в Швеції коштують заледве 12 мільйонів доларів, а в Німеччині – 100 мільйонів. Україні варто взяти приклад з Європи. На щастя, 8 жовтня Верховна Рада ухвалила закон про державне фінансування політичних партій, щоб обмежити вплив приватних осіб і компаній на політичні сили.

Заборонити чи обмежити політичну пропаганду на телебаченні теж необхідно за прикладом Європи. В Україні вибори не повинні коштувати дорожче, ніж 50 мільйонів доларів. Однак сьогодні лише одна партія витрачає щонайменше половину цієї суми на передвиборчу кампанію.

По-третє, потрібно заблокувати фінансові потоки державних коштів у кишені "кардиналів", які скуповують політиків, і унеможливити так званий "дерибан" бюджету. Нинішні бюджетні процеси повинні жорсткіше контролюватися і бути більш прозорими, як це пропонує Міністерство фінансів України сьогодні. Усі бюджеті витрати повинні бути у відкритому доступі, щоб кожен міг перевірити звітність через інтернет.

Ще один витік коштів відбувається за рахунок державних компаній через корупцію в процесі закупівель і ціноутворення. З 1833 державних підприємств 1500 потрібно продати на аукціоні якомога швидше. А найбільш цінні 100 підприємств потрібно очистити від корупціонерів і призначити нове належне керівництво, яке забезпечить необхідне управління. Саме це Міністерство економічного розвитку і торгівлі зараз і намагається роботи, хоча "кардинали", які скуповують чиновників і політиків, чинять опір, оскільки вони і контролюють державні компанії. Ще 200 компаній України виробляють озброєння і належать "Укроборонпрому". До них потрібне особливе ставлення з огляду на національну безпеку.

Четвертий крок – дозволити міністрам самим призначати своїх заступників і голів департаментів. Сьогодні "сірі кардинали" можуть призначати першого заступника міністра в якості так званого "смотрящого", який забезпечує кримінальну активність.

І останній крок передбачає повне усунення "сірих кардиналів" від справ. Українська держава, цілком можливо, надто слабка, щоб це зробити, оскільки усі політичні партії залежні від "чорного" фінансування від злочинців. Але дружні уряди на Заході можуть допомогти. У вересні і жовтні кілька українських видань опублікували широкі доповіді про діяльність "сірих кардиналів". Захід може на основі цієї інформації відкрити розслідування за фактом відмивання грошей "сірими кардиналами" у різних країнах, як це робить Швейцарія. Цей процес повинен бути максимально прозорим і широко висвітленим для громадськості.

"Чи можна все це втілити? Так, але це буде тяжка боротьба. Є привід для надії: жодна країна, яка була б настільки корумпованою, як Україна, не лишається такою прозорою. Не може бути якоїсь рівноваги. Якщо існує корупція, прозорість зникне. Я б поставив на те, що корупція програє, як це сталося в інших країнах Східної і Центральної Європи, хоча корупція перемогла спільними зусиллями з авторитаризмом у більшості колишніх республік СРСР", - пише Аслунд.

Раніше помічник державного секретаря США з питань Європи і Євразії Вікторія Нуланд назвала корупцію та бюрократизацію "історичними демонами України". Однак вона підкреслила, що в тій чи іншій мірі корупціонери взяли владу в свої руки в кожній країні Європи. І саме це є чи не найбільшою загрозою для регіону в цілому.

У червні посол США в Україні Джеффрі Пайетт заявив, що корупція на вищому рівні є для Українибільшою загрозою, ніж російські танки. "Впоратися з цією загрозою можуть лише самі українці", - зазначив Пайетт.

Російський бізнесмен Костянтин Григоришин у своєму недавньому інтерв'ю повідомив про те, щоукраїнський уряд зберегло корупційні схеми, збудовані під час правління президента Віктора Януковича.

Функціонуюча система державного управління зберігає в собі велику кількість корупційних ризиків. Детальніше про них на прикладі аналізу проекту з проведення інвестиційних конкурсів в Києві, читайте в матеріалі Івана Сікори для ZN.ua "Київське інвестиційне дежавю з присмаком корупції".