Апеляцію Насірова розглядатимуть судді із сумнівною репутацією

Громадська ініціатива Prosud оприлюднила дані п'яти суддів, які розглядатимуть апеляційну скаргу відстороненого від посади голови ДФС Романа Насірова. Усіх їх об'єднують сумнівні рішення та задекларовані невеликі статки.

Головуючим суддею справи Насірова є Віктор Глиняний. Протягом останніх двох років суддя встиг засвітитися в цілій низці одіозних справ – саме він розглядав апеляції екс-голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді Олександра Єфремова, колишнього лідера партії "УКРОП" Геннадія Корбана та голови Громадянського корпусу "Азов-Крим" Станіслава Краснова.

За період з 2012 по 2015 рік на суддю Глиняного надійшло 35 скарг, що є рекордом серед суддів Апеляційного суду Києва. Головною причиною всіх скарг стало небажання Глиняного брати самовідвід. Син судді, прокурор відділу участі прокурорів у судовому провадженні з перегляду рішень в Апеляційному суді Києва Сергій Глиняний, часто виступає обвинувачем у справах, які слухаються в суді, де працює його батько.

Єдиним доходом судді протягом 2014 та 2015 років, згідно декларації, була заробітна платня. Проте у його власності знаходяться більше чотирьох гектарів землі в Чернігівській області, сім соток землі та будинок площею 174 квадратних метри в Києві, квартира і два гаражи в столиці України та автомобіль BMW X5 2013 року випуску.

При цьому вартість подарованої київської квартири судді складає 54 тисячі доларів, а за нову автівку Глиняний заплатив 670 тисяч гривень – дві своїх річних зарплатні.

28 липня 2016 року Віктор Глиняний успішно пройшов кваліфікаційне оцінювання суддів та підтвердив свою здатність здійснювати правосуддя.

Ще одним суддею у справі Насірова є Валерій Лашевич. Його прізвище фігурує в розслідуванні щодо втручання в систему електронного розподілу справ колишнім головою Апеляційного суду Києва Антоном Чернушенком. Крім того, суддя веде найбільшу кількість справ, пов'язаних із арештом майна. А в листопаді минулого року він відпустив під нічний домашній арешт харківського "беркутівця" Олександра Бєлова, звинувачуваного у вбивстві мінімум трьох осіб 18 лютого на Майдані.

Як і в його колеги, єдиним доходом судді протягом 2014 та 2015 років була заробітна платня. При цьому він володіє квартирою площею 48 квадратних метрів у Василькові Київської області.

Третім суддею в цій справі є Денис Масенко. Він був суддею Ленінського районного суду Луганська до 2015 року, коли указом президента України Петра Порошенка був переведений до київського суду. В окупованому Луганську суддя перебував навіть під час обстрілів та відвідав Луганське СБУ після його захоплення проросійськими найманцями.

Ім'я Масенка згадується в складі колегії суддів в проекті рішення про скасування арешту на майно "Нафтогазвидобування", яке голова апеляційного суду Антон Чернушенко ховав у мантії під час обшуку в його службовому кабінеті. У складі суддівських колегій Масенко також розглядав справи щодо підозрюваних у вбивстві публіциста Олеся Бузини.

Суддя Масенко, згідно декларації, також живе на одну зарплатню, при цьому володіє двома квартирами в Луганську і безоплатно користується столичною квартирою площею 100 квадратних метрів. У 2015 році родина судді також отримувала соціальні виплати вимушеним переселенцям.

За інформацією порталу "Наші гроші" квартира, де безкоштовно проживає суддя Масенко та його родина, розташована поблизу будівлі суду на вулиці Вузівській.

До складу суддівської колегії також увійшла Тетяна Росік. 31 травня 2016 року суддя Росік однією з перших пройшла первинне кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність вершити правосуддя. Хоча за результатами тестів вона потребувала підвищення кваліфікації, і на сьогодні щодо її діяльності до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) направлено 19 скарг.

В березні 2017 року суддя відмовилася притягувати до суду виконавчого директора "Укртатнафти" Павла Овчаренка, якого підозрюють в розкраданні понад 400 мільйонів гривень. Вона також входила до складу колегії суддів, яка зменшила заставу директору ПАТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" Руслану Журилу зі 100 до 12 мільйонів гривень.

Згідно декларації, Тетяна Росік також живе на зарплатню та соціальні виплати матері-одиначці у 30 тисяч гривень, які вона отримувала у 2015 році. Мешкає суддя Росік в службовій квартирі в Дарницькому районі площею 82 квадратних метри та їздить на автомобілі Toyota RAV4 2006 року випуску. У той самий час її мати-пенсіонерка володіє кватирою в новобудові по вулиці Антоновича площею 128 квадратних метрів. На сьогоднішній день вартість такої квартири складає 170 тисяч доларів.

Іван Рибак – п'ятий суддя з колегії суддів, які розглядатимуть апеляційну скаргу Романа Насірова. В червні 2016 року він успішно пройшов кваліфікаційне оцінювання суддів та підтвердив свою здатність вершити правосуддя.

Разом зі своїми колегами Лашевичем та Росік суддя Рибак 9 березня змінив суму застави директору ПАТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" Руслану Журилу.

Раніше, у 2012 року, Рибак підтвердив рішення суду першої інстанції щодо арешту тоді ще екс-міністра МВС, а нині Генерального прокурора України Юрія Луценко.

Серед доходів судді за 2014-2015 рік, згідно декларації, лише його зарплатня. Він також має неприватизовану квартиру площею 56 квадратних метрів в Голосіївському районі столиці. Проте в дружини та сина Рибака квартира значно більша – 105 квадратних метрів. Меншу службову квартиру суддя отримав маючи цю, велику, через що постає питання з доцільності отримання службового житла. Дружина судді їздить на автомобілі Toyota RAV4 2008 року випуску за довіреністю. Жодного іншого рухомого майна в сім'ї, згідно декларації, немає.

Як повідомлялося, пізно ввечері 2 березня детективи НАБУ вручили голові ДФС Роману Насірову повідомлення про підозру в палаті "Феофанії", куди його госпіталізували вранці з діагнозом "гіпертонічний криз".

У прес-службі НАБУ пояснили, що слідчі дії стосовно Насірова проводяться в рамках розслідування "газової справи Онищенка" по епізоду про незаконне надання відстрочки зі сплати ренти компаніями-учасниками корупційної схеми. Його підозрюють у вчиненні дій, які завдали державі збитків на суму два мільярди гривень.

У неділю, 5 березня, Солом'янський районний суд Києва розпочав розгляд клопотання САП щодо обрання запобіжного заходу усуненому голові ДФС.

Однак через відсутність чергового судді запобіжний захід Насврову обрано так і не було, і в ніч на понеділок, 6 березня, його звільнили з-під варти.

Детальніше читайте в матеріалі Юлії Мостової "Аналіз фіскала" в свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".