"Амністія проводиться іменем України, українськими судами і на звільненій території! Її не проводитимуть захарченки (ватажок "ДНР" Олександр Захарченко - ред.) та інші терористи, її проводитиме Україна. І тому в умовах, коли збройний конфлікт знаходиться в активній фазі, амністія неможлива. І тому закон про амністію не набув сили", - пояснила вона в інтерв'ю "Цензор.нет".
Перший віце-спікер парламенту також нагадала про те, що, згідно з прийнятим Верховною Радою у вересні 2014 року законом про амністію, під неї не потрапляють:
- терористи, причетні до катастрофи малазійського Boeing 777 рейсу MH17;
- вбивці і ґвалтівники;
- військові злочинці;
- особи, які вчинили злочини проти людяності.
"Однак, як ми можемо не амністувати підлітків, яких змушували працювати на блокпостах; людей, які переносили папірці в окупаційних адміністраціях; громадян, обдурених російською пропагандою?", - питається Ірина Геращенко.
Депутат також нагадала про те, що амністія "списком" неможлива, кожен конкретний випадок має розглядатися індивідуально.
"У грудні, коли ми звільнили 74 наших громадянина, у списках людей, які ми передали тій стороні, не було тих, на кому є кров. Так, там були люди, які вчинили тяжкі злочини, але не вбивці. А ось в січні, щоб звільнити нашого військовослужбовця, президент помилував злочинницю, що вчинила теракт із жертвами... Коли ми звільняли Романа Савкова, то у зворотному напрямку передали громадянку К., яка по суті здійснила теракт, при цьому постраждала сама, загинули й інші громадяни... Але оскільки у неї відірвані кінцівки та є маленька дитина, то президент України вчинив гуманно та помилував її. Щоб витягти нашого солдата", - нагадала представник України в ТКГ.
Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив про те, що Росія не дозволить миротворчій місії ООН увійти в Донбас до тих пір, поки Україна не амністує бойовиків, не внесе особливий статус території до Конституції і не проведе вибори.
Раніше колишній генеральний секретар НАТО Андерс фог Расмуссен підготував доповідь, в якій оцінював деталі, перспективи та можливості миротворчої місії в Донбасі. Так, кількість миротворців у контингенті він визначив у 24 тисячі чоловік, а серед країн-учасниць були названі такі, як Швеція, Бразилія та Білорусь.
Білорусь підтвердила бажання відправити військових у ОРДЛО у складі миротворчого контингенту ООН. Готовність взяти участь у миротворчій місії також висловили Швеція і Фінляндія – нейтральні держави, які не є членами НАТО.
Раніше спецпредставник Державного департаменту США по Україні Курт Волкер заявив про те, що США підтримують розміщення миротворчої місії в Донбасі, але без згоди РФ втілити цей задум буде неможливо.
Росія, своєю чергою, категорично не хоче пускати миротворців схід від лінії розмежування.
Детальніше про перспективи розміщення миротворчої місії ООН в Донбасі читайте у статті Сергія Рахманіна "Миротворчість і мироігрища" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".