Дніпро на межі екологічної катастрофи – аудитори

У поверхневих водах Дніпра виявлено 161 забруднювач, зокрема, гербіцид атразин, метали кадмій і нікель, повідомляє пресслужба Рахункової палати.

Дослідники виявили значні перевищення вмісту синтетичних речовин: сільськогосподарських отрутохімікатів, фармацевтичних препаратів та речовин, які використовується у парфумерії, – синтетичного мускусу, важких металів: цинку та міді, а також ртуті. Забруднення такою кількістю небезпечних речовин загрожує здоров’ю населення України та може спричинити екологічну катастрофу. Аудит проводився на період до 2021 року.

Крім того, «цвітіння Дніпра»  є однією з основних причин масового мору риби.

Погіршуються показники якості води в річці. Обміління річки також погіршує ситуацію. Воно відбувається внаслідок відсутності днопоглиблювальних робіт. Зазначається, що  екологічний стан басейну Дніпра фактично катастрофічний.

На екологічне оздоровлення басейну  Дніпра та поліпшення якості питної води протягом чотирьох років спрямували лише 4,2 млн гривень. За ці кошти вдалося тільки провести  моніторинг стану навколишнього середовища та забезпечити розвиток інформаційних систем екологічного менеджменту. При цьому використання басейну річки за 2017–2020 роки принесло понад 100 млрд гривень до держбюджету.

Якщо екологічна ситуація в басейні річки не поліпшиться, виникне потреба її повного очищення, а це – призведе до значних навантажень на державний бюджет. Витрати можуть бути у понад дві тисячі разів більшими за визначені у бюджеті.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Через зміну клімату Дніпро може втратити 20% води – дослідження

Як повідомляло ZN.UA, є дві головні причини забруднення Дніпра  – скидання забруднених комунальних стічних вод і забруднюючих речовин із промисловими стоками, яке  призводить до збільшення загальної кількості азоту, фосфору, важких металів, біогенних елементів, та масовий розвиток мікроскопічних планктонних водоростей ("цвітіння води"). Найінтенсивніше "цвітіння" води в дніпровському каскаді спостерігалося у 1960–1970-х роках після зарегулювання Дніпра Каховським  і Кременчуцьким водосховищами. З кінця 1970-х і до початку 2000-х років стабілізувалося зменшення біомаси фітопланктону.

Попри те, що сільське господарство посідає останнє місце в списку (0,5%) серед основних забруднювачів води згідно з підрахунками даних державної статистики, його реальний вплив на водне середовище дещо інший. Частина агрохімікатів змивається з полів у водойми з поверхневим чи підземним стоком води. 

Як агросектор і нітрати забруднюють українську воду та, що з цим робити, дізнайтеся в статті Анни Даниляк «Дніпро, могутній і брудний» у ZN.UA.